Быстрый: Роздїлы міджі ревізіями
Створена сторінка: {{Geobox | Settlement <!-- *** Heading *** --> | name = Быстрый | other_name = Bistra | category = село <!-- *** Image *** --> | image = Bistra.jpg <!-- *** Country etc. *** --> | country = Румунія | country_type = Держава | country_flag = 1 | region = Марамуреш | region_type = Жупа | municipality = Быстрый (ком... |
(Не є роздїлне)
|
Ревізія 22:02, 11 авґуста 2021
Быстрый (рум. Bistra) — село в жупі Марамуреш у Румунії, адміністративный центер комуны Быстрый.
| Быстрый | |
| Bistra | |
| село | |
 | |
| Держава |  Румунія
|
|---|---|
| Жупа | Марамуреш |
| Комуна | Быстрый |
| Коордінаты | 47°51′54″N 24°11′28″E / 47.86500°N 24.19111°E |
| Обывателїв | 1017[1] (2011) |
| Часова зона | EET (UTC+2) |
| - лїтнїй час | EEST (UTC+3) |
| ПСЧ | 437045 |
| Телефонный код | +40 259 +40 359 |
| SIRUTA | 107289 |
  Полога в Румунії
| |
Полога
Быстрый ся розміщат на высоті около 360-380 м н.м. в окруженю низкых гор (ок. 500-700 м н.м.). Через село тече ріка Вышава и єї приток Быстрый. Находит ся близко Мармарошськых Верьхув, селом проходит неозначеный турістичный путь до верьхув Полонинка и Щербан[2]. Уд Сигота уддаленоє на 31 км, має желізничну штацію. Присілкы Быстрого сут Дубрюкы, Заріка и Рункул[3].
Історія
Быстрый ся споминат у 1411. годі як кмітськый присілок села Петровы. Вєдно з довколашными землями быв у властництві фамілії Долгаї. Масовоє гуцулськоє заселеня Быстрого ся удбыло в XVII-XVIII. столітю. Жидувська община села постала в половині XVIII. столітя и была знищена 1944. году[4].
Уд 1912. году Быстрый має статус окремого села в жупі Мараморош[5]. У 1920 удыйшов Румунії (у 1940-1944 быв пуд владов Мадярщины).
Май важными видами роботы в селі были земледілство, рубаня дерева, банясованя и желізничарство[6].
Култура
У 1856. годі в селі поставлена деревляна церьков, розобрана по пожарови в 1992[7]. Перша школа в Быструм основана в меживоєнный час[8], нова ґімназія поставлена в 1970. годі[9].
У маю ся в селі удбыват вучарськый фестівал «Гуцулська міра»[10].
Быстрянськый говур удносит ся до гуцулського діалекта[11][12][13]. Жителі Быстрого носят назывку «бур’єни» (давно їх сохтовали їсти)[14].
Родакы
- Дмитро Коренюк (1951), писатель и гуморіста, бывшый мер комуны и діректор школы, основатель музикално-танечного колектива «Веселі гуцулы», соорґанізатор фестіваля «Гуцулська міра»
Референції
- ↑ Populaţia stabilă pe judeţe, municipii, oraşe şi localităti componenete la RPL_2011. Institutul Național de Statistică. http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2014/01/rpl_2011_populatia-pe-categorii-de-localitati.xls. [перевірено 11. авґуста 2021].
- ↑ Localitatea Valea Vișeului – canton silvic Repedea. Parcul Natural Munții Maramureșului. https://www.muntiimaramuresului.ro/index.php/ro/2015-12-07-12-52-10/182-localitatea-valea-viseului-canton-silvic-repedea. [перевірено 11. авґуста 2021].
- ↑ Олекса Бевка. Літопис сіл Мараморощини : Книга 1 — Бухарест, 2011 С. 12.
- ↑ Бевка, с. 8-9, 18-19
- ↑ Бевка, с. 9
- ↑ Бевка, с. 12-13, 15-16
- ↑ Prezentare Locală. Primăria Bistra. https://www.primariabistra.ro/prezentare-locala. [перевірено 11. авґуста 2021].
- ↑ Бевка, с. 25
- ↑ Școala Gimnazială Bistra. Didactic.ro. https://scoli.didactic.ro/scoala-cu-clasele-iviii-bistra. [перевірено 11. авґуста 2021].
- ↑ Фестиваль «Гуцульська міра». Radio România Internațional. https://www.rri.ro/uk_uk/Фестиваль_Гуцульська_міра-2638515. [перевірено 11. авґуста 2021].
- ↑ Іван Панькевич. Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей : Частина І. Звучня і морфологія — Прага, 1938 С. 343-344.
- ↑ Микола Павлюк, Іван Робчук. Українські говори Румунії — Едмонтон–Львів–Нью-Йорк–Торонто, 2003 С. 24.
- ↑ Приміры текстув з Быстрого мож найти в роботі Павлюк, Робчук, с. 164-181
- ↑ Бевка, с. 8