Анатолій Кралицькый: Роздїлы міджі ревізіями

| birthdate = {{Birth date|1835|02|12}}<ref name="ЕКР"/><ref name="Вѣднянскый">Віднянський С. В.</ref><ref>Хоть переважно ся приняв тот датум, часть жерел, напримѣр Павленко&nbsp;Г.&nbsp;В., Падякзазначають, як можну алтернативу, рок 1834. Подля найновшых выгледовань, появленых В.&nbsp;ВПадяком и М.&nbsp;Павличом, зазначаютьвыяснило ся, же екзистуютьтот свѣдчѣнярок (од1834 непотае Кралицкогохыба, абокотрой ся допустив шематизм з церковныхроку жерел)1873, жеа бывкотру родженыйпак повторив историк Е.&nbsp;Перфецкый в року 18341913, а за нима ай иншы. Доказом е матрика чабинской церкви, де 13. фебруара 1835 Кралицкый быв крещеный, «причім го тримали нанашко – містный жытель Іван Марковіч і нанашка – Анна Яковіч, котра была дівков чабиньского пароха».[https://www.lem.fm/kralitskoho-tvory-sut-tsinnov-publik/ ''Жерело: Петро Медвідь: Кралицького Творы суть ціннов публікаційов про карпаторусиністів'']</ref>

Кралицкый быв ученик и продовжователь [[Александер Духнович|Александра Духновича]]. Лишив богате литературне наслѣдство в розличных жанрах: историчны повѣсти, повѣданя, публицистичны начеркы, обзоры, переклады, етнографичны выгледованя и популарны просвѣтны брожуры. Окреме интересны серия куртых статей з истории [[монастырь]]ох [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]] (1863–1890), географичны выгледованя о Русинах на юг од Карпат („Сѣверо-восточная Угорщина: топографическо-географическое описаніе‟ (1866); „Русины Лаборскіи въ Угорщинѣ‟ (1865), опис русинского народного облечѣня и спѣванок („Свадебные обряды у лаборскіхъ русиновъ‟ (1865); „Изъ угрорусскихъ народныхъ пѣсенъ‟ (1872); анализа историчных жерел подкарпатской истории („Мукачевская псалтырь ХV вѣка‟ (1884); „Грамота князя Федора Корятовича‟ (1874), а тыж биографичны начеркы о вызнамных русинскых дѣятелях русинской народной оброды [[XIX. стороча]].<ref name="ЕКР"/>