Відкрити головне меню
Анатолій Кралицькый

Анатолій Кралицькый (11. фебруара 1835, Вышнї Чабины - 1. фебруара 1894, Мукачево ) - монах чіну св. Василія Великого, церьковный дїятель і педаґоґ, писатель, етноґраф, народный будитель.

Анатолій Кралицькый аутофото

БіоґрафіяРедагувати

Навчав ся в Ужгородьскій духовній семінарії, працовав (як 1858 р.) учітель, а з 1869 р. і до кінця жывота быв ігуменом Мукачовского монастыря.

Зозберав велику бібліотеку. Богато книг ёму подаровав україньскый ученый М. Драгоманов. Драгомановови посылав етноґрафічны та й фолклорны матеріалы про збірникы «Малоруські народні пісні», «Малоруські народні перекази». Дописовав з І. Франком, котрый друковав окремы працї Кралицького в журналї «Життя і слово». Друковався у вшыткых закарпатьскых выданях. Особлива є ёго заслуга в збераню і публікації памяток давнины, етноґрафічных і фолклорных матеріалів.

Увагу сі заслугує серія статей у «Науковому сборнику галицко-руской матіци» (1866, вип. І—IV), зохабив нарисы про О. Духновіча, А. Коцака, В. Поповича та ін. Автор богатых оповідань зо жывота рідного краю, підкарпатьскых Лемків. Выдав повість «Князь Лаборець» (1863) та ряд іншых. Сполупрацовав з тыжденником Сова.

ТворыРедагувати

  • «Аскольд. Пиявища» (1869),
  • «Іван» (1869)

ОдказыРедагувати