Швейцарськый франк
Швейцарськый франк (нїм. Franken, фр. franc, іт. franco, ром. franc) — валюта Швейцарії, Ліхтенштейну (поз. Ліхтенштейнськый франк) и Кампіоне д’Італія, таліянського ексклава вдну Швейцарії. Швейцарськый франк ся ділит на 100 рапенув (нїм. Rappen, фр. centime, іт. centesimo, ром. rap). Код валюты в ISO — CHF, де CH означат Confoederatio Helvetica, имня Швейцарії по латинськы.
Швейцарськый франк | |||||
---|---|---|---|---|---|
Schweizer Franken (по німецькы) franc suisse (по французькы) franco svizzero (по таліянськы) franc svizzer (по романшськы) | |||||
| |||||
код ISO 4217 | CHF
| ||||
Централный банк | Націоналный банк Швейцарії | ||||
Веб-страниця | www.snb.ch | ||||
Хоснуют | Швейцарія Ліхтенштейн Кампіоне д’Італія Бюзінґен-ам-Гохрайн (де факто) | ||||
Інфляція | 0,4% (2019) | ||||
Нора | Statistik Schweiz | ||||
Діленя | |||||
1/100 | рапен | ||||
Сімвол | CHF, давно Fr. ци SFr. | ||||
Монеты | 5, 10 и 20 рапенув, ½, 1, 2 и 5 франкув | ||||
Банковкы | 10, 20, 50, 100, 200 и 1000 франкув | ||||
Монетный двур | Swissmint | ||||
Веб-страниця | www.swissmint.ch |
Історія
едітоватиПерьва провба твореня швейцарського франка ся стала в 1798. році в наполеонувськуй Гелветськуй республіці. Сесь франк ся перестав хосновати по концёви республікы в 1803. році, айбо став моделёв про валюты дакотрых кантонув, котрі назад утворили Швейцарськый Союз.
Пак Швейцарія впят не мала єдної валюты. Хосновало ся дас 8 тысяч вшелиякых банкнот и монет, бо каждый кантон муг мати свою валюту. Айбо вже в 1848. році по Зондербундськуй войні была прията нова констітуція, позад якої робити гроші в Швейцарії мож было лиш федералному урядови, котрый пак увюг швейцарськый франк 7. мая 1850. року.
У 1865. році Швейцарія вєдно з Белґіёв, Італіёв и Франціёв прирувняла свою валюту до 4,5 ґ срібра ци 0,290322 ґ золота. Швейцарія ся опстала на тому стандарті до 1936, коли вна мусіла вчинити девалвацію позад Великої Депресії. У 1945. році Швейцарія зайшла до Бретон-Вудської сістемы и прикапчала франк ид америцькому доларови (1 USD = 4.30521 CHF). Пак через чотыри рокы курс измінили на 1 USD = 4.375 CHF.
Швейцарськый франк ся все держав за тверду валюту иззад малої інфляції и законно реґулованого уровня золотовалютных резервув (маймало 40%). По референдумови в 2000 році франк перестав быти прикапчаный ид золотови, айбо золотовалютні резервы Швейцарії ся обстали на уровню 20% ай по проґрамі продаваня золота.
Монеты
едітоватиМонеты Гелветської республікы
едітовати- Головна статя: Монеты Гелветської республікы
Монеты Гелветської республікы ся робили в Берні, Базелі и Золотурні. Єден франк Гелветської республікы ся ділив на 100 батценув, а єден батцен — на 100 рапенув. Білонні монеты в 1 рапен, пувбатцена и батцен ся робили з 1798 до 1803 року. Робили ся ай сріберні монеты в 5, 10, 20 и 40 батценув. Золоті 16- и 32-франкові монеты ся робили в 1800 році.[1]
Монеты Швейцарської Конфедерації
едітовати- Головна статя: Монеты Швейцарії
Швейцарські монеты роблять на монетному дворови Swissmint. Ныні ся там роблят сякі монеты:
Образ | Номінал | Метал | Діаметер (мм) | Товщина (мм) | Вага (ґ) | Кант | Аверс |
---|---|---|---|---|---|---|---|
5 рапенув | 92% Cu, 6% Al, 2% Ni | 17,15 | 1,25 | 1,8 | Гладкый | Голова Лібертас | |
10 рапенув | 75% Cu, 25% Ni | 19,15 | 1,45 | 3 | Гладкый | Голова Лібертас | |
20 рапенув | 75% Cu, 25% Ni | 21,05 | 1,65 | 4 | Гладкый | Голова Лібертас | |
50 рапенув | 75% Cu, 25% Ni | 18,20 | 1,25 | 2,2 | Зубковатый | Стояча Гелвеція | |
1 франк | 75% Cu, 25% Ni | 23,20 | 1,55 | 4,4 | Зубковатый | Стояча Гелвеція | |
2 франкы | 75% Cu, 25% Ni | 27,40 | 2,15 | 8,8 | Зубковатый | Стояча Гелвеція | |
5 франкув | 75% Cu, 25% Ni | 31,45 | 2,35 | 13,2 | Напис | Алпійськый пастырь |
Ушыткі швейцарські монеты суть языково нейтралні — на них ся стрічают лем цифры, куртаня Fr. и латинські фразы «Helvetia» ци «Confœderatio Helvetica». На монетах цінов уд пувфранка є ай авторово имня.
Банкноты
едітовати- Головна статя: Банкноты Швейцарії
Інформація ся дає чотырьма языками на вшыткых банкнотах. На банкнотах з німецькоязычныма особами на аверсі пише по німецькы и по романшськы, а на банкнотах з франко- ци таліянськоязычныма пише по французькы и по таліянськы. На реверсі пише другыма двома языками.
Конкурз на теперішню, девяту серію банкнот из темов Швейцарія удперта світови ся зачав у фебруарі 2005. Націоналный банк выбрав проект дізайнеркы Мануелы Пфрундер. Нові банкноты ся появили в період уд 2016. до 2019. рока. Пережа, восьма серія ся щи раз обстає в обігу.
Номінал | 10 франкув | 20 франкув | 50 франкув | 100 франкув | 200 франкув | 1000 франкув |
---|---|---|---|---|---|---|
Дата выданя | 18.10.2017 | 17.5.2017 | 12.4.2016 | 12.9.2019 | 15.8.2018 | 5.3.2019 |
Аверс | ||||||
Реверс |
Образ | Номінал | Розмір | Основна фарба | На аверсі | На реверсі | Дата выданя | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Аверс | Реверс | ||||||
10 франкув | 126 × 74 мм | Жовта | Ле Корбюзьє | План урядового квартала індійського города Чандіґар | 8. апріля 1997 | ||
20 франкув | 137 × 74 мм | Червена | Артюр Онеґер | Pacific 231 | 1. октовбра 1996 | ||
50 франкув | 148 × 74 мм | Зелена | Зофі Тойбер-Арп | Tête Dada, 1920 | 3. октовбра 1995 | ||
100 франкув | 159 × 74 мм | Синя | Алберто Джакометті | Идучый чоловік I | 1. октовбра 1998 | ||
200 франкув | 170 × 74 мм | Барнаста | Шарль-Фердінан Рамю | Озеро Дерборанс/Гора Дъяблере | 1. октовбра 1997 | ||
1000 франкув | 181 × 74 мм | Фіалова | Якоб Буркгарт | Палаццо Строцці, Флоренція (фраґмент фасада) | 1. апріля 1998 |
Обіг
едітоватиУ октовбрі 2012. року повна ціна выданых монет и банкнот была 59,2 млрд. швейцарськых франкув.[2]
Ціна выданых швейцарськых монет и банкнот, млн. франкув (октовбер 2012.) | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
10 фр. | 20 фр. | 50 фр. | 100 фр. | 200 фр. | 500 фр. | 1000 фр. | Ушытко | Монетами |
699,4 | 1 565,7 | 2 278,7 | 9 696,0 | 7 864,8 | 115,9 | 34 131,7 | 56 352,0 | 2 861,9 |
Одказы
едітовати- Heiko Otto, ред.. Швейцарськый франк (по de,en,fr). http://www.bis-ans-ende-der-welt.net/Schweiz-B.htm. [перевірено 2019-05-05]. (нїм.) (анґл.) (фран.)
Референції
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Swiss franc на анґліцькій Вікіпедії a Schweizer Franken на нїмецькій Вікіпедії.
- ↑ (нім.) Jürg Richter et Ruedi Kunzmann, Neuer HMZ-Katalog, tome 2 : Die Münzen der Schweiz und Liechtensteins 15./16 Jahrhundert bis Gegenwart, (ISBN 3-86646-504-1)
- ↑ (анґл.) Націоналный банк Швейцарії, SNB.ch, Monthly Statistical Bulletin December 2012, A2: Banknotes and coins in circulation (децембер 2012).