Швейцарськый франк (нім. Franken, фр. franc, тал. franco, ром. franc) — валюта Швейцарії, Ліхтенштейну (поз. Ліхтенштейнськый франк) и Кампіоне д’Італія, таліянського ексклава вдну Швейцарії. Швейцарськый франк ся ділит на 100 рапенув (нім. Rappen, фр. centime, тал. centesimo, ром. rap). Код валюты в ISOCHF, де CH означат Confoederatio Helvetica, имня Швейцарії по латинськы.

Швейцарськый франк
Schweizer Franken (по німецькы)
franc suisse (по французькы)
franco svizzero (по таліянськы)
franc svizzer (по романшськы)
Банкноты Монеты
Банкноты Монеты
код ISO 4217 CHF
Централный банк Націоналный банк Швейцарії
Веб-страниця www.snb.ch
Хоснуют Швейцарія Швейцарія
Лихтенштайн Ліхтенштейн
Італія Кампіоне д’Італія
Нїмецько Бюзінґен-ам-Гохрайн (де факто)
Інфляція 0,4% (2019)
Нора Statistik Schweiz
Діленя
1/100 рапен
Сімвол CHF, давно Fr. ци SFr.
Монеты 5, 10 и 20 рапенув, ½, 1, 2 и 5 франкув
Банковкы 10, 20, 50, 100, 200 и 1000 франкув
Монетный двур Swissmint
Веб-страниця www.swissmint.ch

ІсторіяРедагувати

Перьва провба твореня швейцарського франка ся стала в 1798. році в наполеонувськуй Гелветськуй республіці. Сесь франк ся перестав хосновати по концёви республікы в 1803. році, айбо став моделёв про валюты дакотрых кантонув, котрі назад утворили Швейцарськый Союз.

Пак Швейцарія впят не мала єдної валюты. Хосновало ся дас 8 тысяч вшелиякых банкнот и монет, бо каждый кантон муг мати свою валюту. Айбо вже в 1848. році по Зондербундськуй войні была прията нова констітуція, позад якої робити гроші в Швейцарії мож было лиш федералному урядови, котрый пак увюг швейцарськый франк 7. мая 1850. року.

У 1865. році Швейцарія вєдно з Белґіёв, Італіёв и Франціёв прирувняла свою валюту до 4,5 ґ срібра ци 0,290322 ґ золота. Швейцарія ся опстала на тому стандарті до 1936, коли вна мусіла вчинити девалвацію позад Великої Депресії. У 1945. році Швейцарія зайшла до Бретон-Вудської сістемы и прикапчала франк ид америцькому доларови (1 USD = 4.30521 CHF). Пак через чотыри рокы курс измінили на 1 USD = 4.375 CHF.

Швейцарськый франк ся все держав за тверду валюту иззад малої інфляції и законно реґулованого уровня золотовалютных резервув (маймало 40%). По референдумови в 2000 році франк перестав быти прикапчаный ид золотови, айбо золотовалютні резервы Швейцарії ся обстали на уровню 20% ай по проґрамі продаваня золота.

МонетыРедагувати

Монеты Гелветської республікыРедагувати

Головна статя: Монеты Гелветської республікы

Монеты Гелветської республікы ся робили в Берні, Базелі и Золотурні. Єден франк Гелветської республікы ся ділив на 100 батценув, а єден батцен — на 100 рапенув. Білонні монеты в 1 рапен, пувбатцена и батцен ся робили з 1798 до 1803 року. Робили ся ай сріберні монеты в 5, 10, 20 и 40 батценув. Золоті 16- и 32-франкові монеты ся робили в 1800 році.[1]

Монеты Швейцарської КонфедераціїРедагувати

Головна статя: Монеты Швейцарії

Швейцарські монеты роблять на монетному дворови Swissmint. Ныні ся там роблят сякі монеты:

Образ Номінал Метал Діаметер (мм) Товщина (мм) Вага (ґ) Кант Аверс
  5 рапенув 92% Cu, 6% Al, 2% Ni 17,15 1,25 1,8 Гладкый Голова Лібертас
  10 рапенув 75% Cu, 25% Ni 19,15 1,45 3 Гладкый Голова Лібертас
  20 рапенув 75% Cu, 25% Ni 21,05 1,65 4 Гладкый Голова Лібертас
  50 рапенув 75% Cu, 25% Ni 18,20 1,25 2,2 Зубковатый Стояча Гелвеція
  1 франк 75% Cu, 25% Ni 23,20 1,55 4,4 Зубковатый Стояча Гелвеція
  2 франкы 75% Cu, 25% Ni 27,40 2,15 8,8 Зубковатый Стояча Гелвеція
  5 франкув 75% Cu, 25% Ni 31,45 2,35 13,2 Напис Алпійськый пастырь

Ушыткі швейцарські монеты суть языково нейтралні — на них ся стрічают лем цифры, куртаня Fr. и латинські фразы «Helvetia» ци «Confœderatio Helvetica». На монетах цінов уд пувфранка є ай авторово имня.

БанкнотыРедагувати

Головна статя: Банкноты Швейцарії

Інформація ся дає чотырьма языками на вшыткых банкнотах. На банкнотах з німецькоязычныма особами на аверсі пише по німецькы и по романшськы, а на банкнотах з франко- ци таліянськоязычныма пише по французькы и по таліянськы. На реверсі пише другыма двома языками.

Конкурз на теперішню, девяту серію банкнот из темов Швейцарія удперта світови ся зачав у фебруарі 2005. Націоналный банк выбрав проект дізайнеркы Мануелы Пфрундер. Нові банкноты ся появили в період уд 2016. до 2019. рока. Пережа, восьма серія ся щи раз обстає в обігу.

Номінал 10 франкув 20 франкув 50 франкув 100 франкув 200 франкув 1000 франкув
Дата выданя 18.10.2017 17.5.2017 12.4.2016 12.9.2019 15.8.2018 5.3.2019
Аверс            
Реверс            
Банкноты восьмої серії
Образ Номінал Розмір Основна фарба На аверсі На реверсі Дата выданя
Аверс Реверс
    10 франкув 126 × 74 мм Жовта Ле Корбюзьє План урядового квартала індійського города Чандіґар 8. апріля 1997
    20 франкув 137 × 74 мм Червена Артюр Онеґер Pacific 231 1. октовбра 1996
    50 франкув 148 × 74 мм Зелена Зофі Тойбер-Арп Tête Dada, 1920 3. октовбра 1995
    100 франкув 159 × 74 мм Синя Алберто Джакометті Идучый чоловік I 1. октовбра 1998
    200 франкув 170 × 74 мм Барнаста Шарль-Фердінан Рамю Озеро Дерборанс/Гора Дъяблере 1. октовбра 1997
    1000 франкув 181 × 74 мм Фіалова Якоб Буркгарт Палаццо Строцці, Флоренція (фраґмент фасада) 1. апріля 1998

ОбігРедагувати

У октовбрі 2012. року повна ціна выданых монет и банкнот была 59,2 млрд. швейцарськых франкув.[2]

Ціна выданых швейцарськых монет и банкнот, млн. франкув (октовбер 2012.)
10 фр. 20 фр. 50 фр. 100 фр. 200 фр. 500 фр. 1000 фр. Ушытко Монетами
699,4 1 565,7 2 278,7 9 696,0 7 864,8 115,9 34 131,7 56 352,0 2 861,9

ОдказыРедагувати

РеференціїРедагувати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Swiss franc на анґліцькій Вікіпедії a Schweizer Franken на нїмецькій Вікіпедії.

Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. (нім.) Jürg Richter et Ruedi Kunzmann, Neuer HMZ-Katalog, tome 2 : Die Münzen der Schweiz und Liechtensteins 15./16 Jahrhundert bis Gegenwart, (ISBN 3-86646-504-1)
  2. (анґл.) Націоналный банк Швейцарії, SNB.ch, Monthly Statistical Bulletin December 2012, A2: Banknotes and coins in circulation (децембер 2012).