Чече́ньскый язы́к (чечен. нохчийн мотт, noxçiyn mott) — суть языком Чеченцїв на Севернім Кавказї, выходокавказьскый язык, приналежный до северокавказьской языковой ґрупы. Тыж суть єдным з штатных языків в російскый субєктах: в Чеченьскій републіцї і Даґестанї.

Чеченьскый язык
нохчийн мотт, noxçiyn mott
Говорить ся ним в Росія (Чечня, Даґестан, Інґушетія), Турція, Йорданія
Цалково говорцїв 1 354 705 (2010)[1]
Языкова родина Северокавказьска
Писмо Кіріліця
(Чеченьскый алфавіт)
Офіціалный статус
Урядный язык в  Росія:
 Чечня
 Даґестан
Реґулованый Академія наук Чеченьской републікы
Языковы коды
ISO 639-1 ce
ISO 639-2 che
ISO 639-3 che

Історія

едітовати
 
Таблічка з написом чеченьскім языку на поліклініцї в Ґрознім.

Чеченьскый язык, єден з найважнїшых елементів націоналного ідентітету чеченьского народа, має глубоку і богату історію. Ёго розвиток є тїсно повязаный з історічныма подїями, што вплинули на Кавказьскый реґіон.

Зачаткы і розвиток

едітовати

Чеченьскый язык приналежный до нахско-даґестаньской родины кавказьскых языків, што робить го єдным з найстаршых языків реґіону. Першы писемны істочникы про чеченьскый язык сягають до середнёвіку, хоць документів і артефактів є з того періоду дуже мало.

Ісламскый вплив

едітовати

Іслам досяг Кавказу в VIII. сторочи, і з ним прийшли новы слова і выразы, особливо в реліґійній і адміністратівній сферах. Арабьскый алфавіт став ся поужывати на записованя чеченьского языка, што внесло значну зміну до языка і го писемности.

Колоніална ера

едітовати

В XVIII. і XIX. сторочах Російска імперія розшырює своє панованя на Кавказ, што вплинуло на чеченьскый язык. Почас того періоду вплив російского языка были веце чутным. Російскый язык став урядным языком адміністрації і освіты, што стало прічінов на часткову русіфікацію чеченьского народа.

Совєтьскый період

едітовати

Почас Совєтьского союзу, чеченьскый язык пережыв неєднозначны зміны. В 1920-х роках латиньскый алфавіт став ся поужывати ся для чеченьского языка, але вже в 1930-х роках быв зміненый на кіріліцю. Тоты зміны в алфавітній сістемы дали певну нестабілность і складности в школованї і писемности.

Днешнёсть

едітовати

По розпаду Совєтьского союзу і почас двох чеченьскых воєн у 1990-х роках, чеченьскый язык став сімболом націоналного спротиву і одроджіня ідентітету. Нынї чеченьскый язык має урядный статус в Чеченській републіцї в складї Росії і актівно ся поужыває в вшыткых сферах жывота.

Алфавіт

едітовати
Кіріліця Назва буквы Латиніка Назва буквы Высловность (МФА)
А а а A a a /ə/, /ɑː/
Аь аь аь Ä ä ä /æ/, /æː/
Б б бэ B b be /b/
В в вэ V v ve /v/
Г г гэ G g ge /ɡ/
ГӀ гӀ гӀа Ġ ġ ġa /ɣ/
Д д дэ D d de /d/
Е е е E e e /e/, /ɛː/, /je/, /ie/
Ё ё ё yo /jo/ jne.
Ж ж жэ Ƶ ƶ ƶe /ʒ/, /dʒ/
З з зэ Z z ze /z/, /dz/
И и и I i i /ɪ/
Ий ий Ii ii /iː/
Й й
(я, ю, е)
доца и Y y doca i /j/
К к к K k ka /k/
Ккх ккх Kk kk /kː/
Кх кх кх Q q qa /q/
Кхкх кхкх Qq qq /qː/
Къ къ къа Q̇ q̇ a /qʼ/
КӀ кӀ кӀа Kh kh kha /kʼ/
Л л лэ L l el /l/
М м мэ M m em /m/
Н н нэ N n en /n/
О о о O o o /o/, /ɔː/, /wo/, /uo/
Оь оь оь Ö ö ö /ɥø/, /yø/
П п пэ P p pe /p/
Пп пп Pp pp /pː/
ПӀ пӀ пӀа Ph ph pha /pʼ/
Р р рэ R r er /r/
РхӀ рхӀ Rh rh /r̥/
С с сэ S s es /s/
Сс сс Ss ss /sː/
Т т тэ T t te /t/
Тт тт Tt tt /tː/
ТӀ тӀ тӀа Th th tha /tʼ/
У у у U u u /uʊ/
Ув ув Uu uu /uː/
Уь уь уь Ü ü ü /y/
Ф ф фэ F f ef /f/
Х х хэ X x xa /x/
Хь хь хьа Ẋ ẋ a /ʜ/
ХӀ хӀ хӀа H h ha /h/
Ц ц цэ C c ce /ts/
ЦӀ цӀ цӀа Ċ ċ ċe /tsʼ/
Ч ч чэ Ç ç çe /tʃ/
ЧӀ чӀ чӀа Ç̇ ç̇ ç̇e /tʃʼ/
Ш ш шэ Ş ş şa /ʃ/
Щ щ щэ
(Ъ) ъ чӀогӀа хьаьрк Ə ə ç̇oġa ärk /ʔ/
(Ы) ы ы
(Ь) ь кӀеда хьаьрк
Э э э E e e /e/ jne.
Ю ю ю yu /ju/ jne.
Юь юь юь /jy/ jne.
Я я я ya /ja/ jne.
Яь яь яь /jæ/ jne.
Ӏ Ӏ Ӏа J j ja /ʡ/, /ˤ/

Референції

едітовати

Література

едітовати