Федор Достоєвскый
Федор Михайловіч Достоєвскый (рос. Фёдор Михайлович Достоевский; *11. новембра 1821, Москва — †9. фебруара 1881, Петроград) — російскый писатель і філозоф.
Федор Достоєвскый | |
---|---|
Фёдор Михайлович Достоевский | |
, | |
Псевдонім | Д., Друг Кузьмы Пруткова, Зубоскал, —ий, М., Летописец, М-ий, Н. Н., Пружинин, Зубоскалов, Ред., Ф. Д., N.N. |
Чинность | перекладатель, прозаїк-романіст, есеїст, новеліст, новинарь, филозоф, біограф, писатель, публіціста, прозаїк |
Горожанство | Російска імперія |
Уроджѣня | 30 октобра 1821 |
Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |
Упокоеня | 28 януара 1881 |
Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |
Причина смерти | епілепсія, емфізема легень |
Похованя: Тихвінське кладовище 1515
| |
Ошкола | Військовий інженерно-технічний університет (Санкт-Петербург), Миколаївське інженерне училище |
Influenced by | Александер Пушкін, Лермонтов Михайло Юрійович, Гоголь Микола Васильович, Соловйов Володимир Сергійович, Бєлінський Віссаріон Григорович, Герцен Олександр Іванович, Адам Міцкевич, Іммануіл Кант, Вільям Шекспір, Оноре де Бальзак, Міґель де Сервантес, Чарлз Діккенс, Віктор Гюґо, Жорж Санд, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Ернст Теодор Амадей Гофманн, Едґар Aллен Поу, Христос, Карамзін Микола Михайлович |
Праца | Петербурзька академія наук |
Активность | 1844—1880
|
Отець | Достоєвський Михайло Андрійович |
Мати | Марія Достоєвська |
Брат, сестра | Михайло Михайлович Достоєвський, Достоєвський Андрій Михайлович, Николай Михайлович Достоевский |
Діти | Любов Достоєвська |
Язык творов | російскый |
Magnum Opus | |
Записки з підпілля, Злочин і кара, Ідіот, Біси, Брати Карамазови, Записки з Мертвого будинку, Гравець, Бідні люди, Двійник | |
https://fedordostoevsky.ru | |
Федор Достоєвскый на Вікіскладѣ VIAF:104023256; GND:118527053; LCCN:n79029930; FAST:32733; BNF:11900477j; NLKR/NLC:jn19990210182; OL:OL22242A;
|
Російскый прозаік, єден з найвекшых світовых писателїв, верховный представитель російского реалізму і сучасно попередник модерной псіхолоґічной прозы.
Референції
едітоватиТота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.