Ты́верці —У́мершый Выходно словянськый народ, розселившыйся у IX стороччови у мижерічови Дністра, Дуная и Прута.

Карта розселиня словян і их сусідӯв на VIII стороча.

Етімолоґія едітовати

Етнонім Тыверцю̄в походить уд Тюркского *tiv-är «говорячый, знавучый языкы, переводчик». Авадь назва походить уд Сириднё Іраньской назвы рікы Дністер, "Tīvrā".

Гісторія едітовати

Первый раз сись народ ся споминать у повісти временных літ, у основному их занятём было городництво, Тыверці участвовали у походах Руси на Царьград у 907 і 944 році.

У сиридині X стороча Тыверці войшли у состав Давнё-Руской державы.

У XII стороччови на Тыверцю̄в пришло тяжкоє діло защищати свої землі уд Половцю̄в.

Археолоґія едітовати

Археолоґами изуче́но много сіл и людськых пристанищ Тиверськой епохы.

Удкликованя едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Тиверцы на російскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).