Трімурті
Трімурті (санскр. त्रिमूर्ति, «три обличя») — концепція тріады, яка зъєдинять трёх головных богів індуїстьского пантеону (Брахму-Творця, Вішну-Охоронця і Шиву-Руйнівника) у єдине цїле[1], в такзвану індуїстьску трійцю, або Велику трійцю[2]. Саме понятя Трімурті часто ся бере як божество, найзнамішым зображінём якого є чоловік з трёма тварями. Тыж ся уважує, же самы богове Брахма, Вішну і Шива — вшыткого суть лем аспекты, проявы Трімурті.
Трімурті ся зображує у выглядї трёх голов на єднім карку або трёх тварь на єдній голові.[3]
Ґалерія
едітовати-
Брахма, Вішну і Шива, 1770
-
Богыня Бхадракалі та індуїстьска «трійця», 1660-1670
-
Зображіня Трімурті в Ват-Пху, кхмерьскому храмовому комплексї в южнім Лаосї.
Референції
едітовати- ↑ Zimmer, Heinrich. Myths and Symbols in Indian Art and Civilization. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1972. p. 124.
- ↑ Jansen, Eva Rudy. The Book of Hindu Imagery. Havelte, Holland: Binkey Kok Publications BV. Eighth printing. 2003. p. 83.
- ↑ Jansen. The Book of Hindu Imagery. 2003. p. 83; picture p. 84.
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Тримурті на україньскій Вікіпедії.
Література
едітовати- Тримурти //Атеистический словарь / Абдусалимов А. И., Алейник Р. М., Алиева Б. А. и др., Под общ. ред. М. П. Новикова. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Политиздат, 1985. — С. 450.
- Тюляев С. И. Развитие образа Шивы от древней к средневековой эпохе (II в. до н. э — XII в.) // Искусство Индии: Сб. статей. — М., 1969.
- Banerjea J. N.. The so-called Trimurti of Elefanta. Arts Asiatiquesi, 1955, t. 2, № 2, p. 120-26.
- Basham, A. L. (1954). The Wonder That Was India: A Survey of the Culture of the Indian Sub-Continent Before The Coming of the Muslims. New York: Grove Press, Inc.,.
- Courtright, Paul B. (1985). Gaṇeśa: Lord of Obstacles, Lord of Beginnings. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-505742-2.
- Daniélou, Alain. Mythes et dieux de l'Inde, Champs Flammarion, 1994/
- Flood, Gavin (1996). An Introduction to Hinduism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-43878-0.
- Flood, Gavin (Editor) (2003). The Blackwell Companion to Hinduism. Malden, MA: Blackwell Publishing Ltd.. ISBN 1-4051-3251-5.
- Grimes, John A. (1995). Ganapati: Song of the Self. SUNY Series in Religious Studies. Albany: State University of New York Press. ISBN 0-7914-2440-5.
- Jansen, Eva Rudy (2003). The Book of Hindu Imagery. Havelte, Holland: Binkey Kok Publications BV. ISBN 90-74597-07-6. Eighth printing; First published 1993.
- Kirfel W., Die dreiköpfige Gottheit, Bonn, 1948.
- Radhakrishnan, Sarvepalli (Editorial Chairman) (1956). The Cultural Heritage of India. Calcutta: The Ramakrishna Mission Institute of Culture. Second edition, four volumes, revised and enlarged, 1956 (volume IV).
- Winternitz, Maurice (1972). History of Indian Literature. New Delhi: Oriental Books Reprint Corporation. Second revised reprint edition. Two volumes. First published 1927 by the University of Calcutta.
- Zimmer, Heinrich (1972). Myths and Symbols in Indian Art and Civilization. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-01778-6.
Вонкашнї лінкы
едітоватиТота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.