Сімбол чеперушкы

То́ркы — тюркськый народ описанный у руськых літописах мавучый происхождіня из народа Огузӯв котры у IX-X сторочу кочовали у прикаспію и дельті Волгы.

1121 рӯк — торкы и берендеї тікавуть из Руси: «В то же лето бежаша торци берендичи из Руское земли, и тако мятущеся зде и отиде, погыбоша»[1]. Мініатюра Радзивілловського літописа (13-15 ст.).

Перві контакты из торками

едітовати

965 року Святослав Игорёвич рушив у похӯд на волзькых булгар и хозар. У ёго вӯйську уже йшли конні полкы степовикӯв-торкӯв. У походови Володимира Великого на волзькых булгар 985 року торкы брали участь ге союзникы. У розгромови печенігӯв, які досаждали Руси, велику роль играли торкы. До 50000 сих воїнӯв фурт были у командованю кийӯвськых князю̄в.


По кӯнцю службы Торкы поселяли ся на Діпро и южно-руські зимлі.

Торкы и Русь

едітовати

У середині ХІ стороча майвеликі орды торкӯв пуд тиском половцю̄в перекочовали на причорноморські степы и Нижнёє Подніпровля, у́тіснивши удтӯть на запад печенігӯв.

У 1146 році племена торкӯв и печенігӯв были споєны руськыми князями у воєнный союз, изнамый за літописами ге «чорні клобукы» — позад высокых чорных шерстяных шапок, які напоминали руськым головний убӯр православного священника. Чорні клобукы ставуть приграничниками раннёго руського Середнёвіка, які несли службу за князёву плату. Иппен, сыны руськых князю̄в всё май часто проходять боёвоє крещіня, главлячи полкы самых чорных клобукӯв. Ген так чорні клобукы, идучи из руськыми на половцю̄в, описувуть ся у «Слові о полку Игорёвӯм»:

«А мои ти куряни свѣдоми къмети:

подъ трубами повити,

подъ шеломы възлелѣяны,

конець копїя въскръмлени,

пути имь вѣдоми,

яругы имъ знаєми,

луци у нихъ напряжени,

тули отворени,

сабли изъострени;

сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ,

ищучи себе чти, а князю славѣ».

Главным врагом Руси, торкӯв и печенігӯв на довгый час стали кочові племена половцю̄в. Руські князі за помӯчов чорных клобукӯв неєдноразово удбивали их, докӯть они не пӯшли из історичної сцены

У 1240 році при облозі Киёва векшына Торкӯв умерли, тотых што ся обстали Монґолы переселили на Волгу.

Удкликованя

едітовати
  1. Бегство торков и берендеев из Русской земли.. https://runivers.ru/doc/rusland/letopisi/?SECTION_ID=19639&ELEMENT_ID=587175. [перевірено 9 березня 2023].