Стройно
Стро́йно, мад. Malmos, чеш. Strojno, укр. Стройне — село в Украинѣ, (Закарпатска область, бывшый Свалявскый район, од року 2020 Мукачовскый), центер сельской рады.[3]
Село Украины
Стройно
Стройне укр.
|
Административа
едітовати- Сельска рада укр.[2]
- Стройненська сільська рада
- Свалявський район, Закарпатська область
- с. Стройне, 89331, тел.: (03133) 4-22-21
Сельской радѣ подряджене село Черник.[3]
Од року 2020 входить до Свалявской громады.
Полога
едітоватиЛежить о 4 км на выход од Свалявы, через село иде автодорога Свалява–Хуст.[3] Сосѣдуе з Нелѣпином на сѣверѣ, з Малов Мартинков и Лопушанков на выходѣ, Черником на западѣ.
История
едітоватиПерва исторична упоминка з року 1430 говорить о селѣ Ztroyfalwa (Стройово село), 1444: Stroyanfalwa (Строяново село), 1542: Ztroyna, 1543: Ztroyna, 1554: Sztroina (Стройно). Найправдоподобнѣйше, же тоты назвы походять од призвиска Строй або Строян.[4]
Од року 1597 упоминать ся руськый священик, од року 1733 — деревяна Михайловска церква. Евангелие з року 1697, найдене в Стройнѣ, мож видѣти в Народном музею в Будапештѣ. В другой половцѣ XIX. стороча в селѣ выпальовали деревне угля, вапно, рубали лѣс на потребы свалявскых подузятникох. В року 1847 освятили нову муровану церкву, котра в року 1908 была реконштруована, а в року 1997 достала велику муровану ступньовану звоницю намѣсто старой деревяной.[5]
Днешня мадярска назва села Malmos (Млинске) появила ся в року 1889, коли ся злили Стройна и Черник, а переже до Стройны ся придала Велика Мелнична, што дало идею новой назвы.[4]
В року 1910 меджи 1205 обывателями села были: 1098 Русины, 95 Нѣмцѣ, 12 Мадяре. Подля вѣры: 1100 грекокатоликы, 93 израелиты, 12 римокатоликы.[6]
В року 1930 зоз 1329 обывательох были: 1215 Русины, 108 Евреи, 17 Мадяре, 4 Нѣмцѣ, 1 Чех або Словак. Грекокатолицка громада мала 1215 вѣрникох и муровану церкву Св. Илиѣ (1847). Село мало 5-класну русинску школу, ходив приватный автобус.[7]
Украинска доба села зачала ся 24. октобра 1944 з приходом Червеной армады, до котрой были мобилизованы 37 легиньох яко доброволцѣ. Еще 15 служили в чехословацком корпусѣ генерала Л. Свободы.[3] В совѣтской добѣ село было цѣлком електрификоване и радиофиковане, тут поставили 600 новых хыж.[5]
Вызнамны особы
едітовати- Юрий Калман Жаткович (1855–1920), историк, писатель, етнограф, быв парохом в Стройнѣ 33 рокы (1887–1920), автор монографии[8] о селѣ (1900–1905).
Жерела и одказы
едітовати- Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára. — Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó, 2010 мад. Доступно онлайн
- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X мад.
- Достал, Ярослав: Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Жаткович Ю. К.: Монографія села Стройна //Олег Мазурок (2001): Юрій Жаткович як історик та етнограф. — Ужгород: УжНУ, 2001 — 292 с. ISBN 966-7400-13-0 укр. Сс. 247–262.
- Тронько П. и др. (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр.
- Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. ISBN 978-617-596-158-2 укр.
- Облікова картка Стройно на сайтѣ Верховной рады Украины укр.