Нелѣпино
Нелѣпино — (укр. Неліпино) село в Украинѣ, в бывшом Свалявском районѣ[2] Закарпатской области, центер Нелѣпинской сельской рады. Обывательство — 3554 особ (2001)[3]. Село лежить 3 км на сѣверо-восток од Свалявы (одстояня меджи центрами).
Село Украины
Нелѣпино
Неліпино укр.
|
Полога
едітоватиСело лежить в долинѣ рѣкы Латорицѣ, межуючи з околицями бывшого районного центра Свалява. В селѣ е желѣзнична штация.
Нелѣпинска сельска рада
едітоватиДо Нелѣпинской сельской рады входять села Нелѣпино, Сасовка и Вовчый. Число обывательох трьох локалит чинить 5150 особ, число домовых газдовств — 1254, территория — 8047 га.
Сельска рада мать 25 депутатох и голову. Адрес: 89308, Закарпатська обл., Свалявський р-н, с.Неліпино, вул.Головна,157 (укр.).
История
едітоватиПервый раз село споминать ся в документах под роком 1430.[4][5]
До Трианона село называло ся Hársfalva (мад.), належало до жупы Берег. В року 1910 в селѣ было 1485 обывателей, з того Русины - 962, Нѣмцѣ - 457, Мадяре - 51. Подля вѣры: грекокатоликы - 958, израелиты - 444, римокатоликы - 64.[6]
Тутешны купелѣ положены в листяных лѣсах, во вышцѣ 230 м, при устю рѣкы Вѣча, и мають 130 помѣщѣнь про бываня и 24 купалнѣ, котры ся наповняють з жерела Штефания алкалной минералной воды. Окрем того ту мають водолѣчницю, а тыж лѣчать з помочов молока и жентицѣ.— Енциклопедия Révai[1]
Року 1930 село жило 2116 особ, з того Русины - 1471, Евреи - 542, Чехы и Словаци - 36, Нѣмцѣ - 17, Мадяре - 16, чужоземцѣ (без чехословацкого горожанства) - 34. Грекокатолицка громада мала 1457 особ, мала муровану церковь Вознесѣня, 1854. В селѣ были бальнеологичны купелѣ Штефания на основѣ мѣстных минералных вод.[7]
За рокы совѣтской добы в селѣ выставили 410 будинкы, середню школу, клуб, библиотеку, пионерскый табор «Ждимир».[4]
Вызнамны особы
едітовати- Олена Рудловчакова — зачала тут свою педагогичну дорогу (1938).[8]
Жерела
едітовати- Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
- A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. ISBN 963 85683 3 X
- Довганич О. и др. Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. ISBN 978-966-8924-33-0
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. Сс. 564-565.
- Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. ISBN 978-617-596-158-2
Референции
едітовати- ↑ 1,0 1,1 Révai nagy lexikona, т. 9, с. 551.
- ↑ Од року 2020 инкорпорованый Мукачовскым районом.
- ↑ Обывательство населеных пунктох Закарпатской области подля списованя 2001 укр.
- ↑ 4,0 4,1 Тронько П. и др., с. 565.
- ↑ Федака С., с. 149.
- ↑ A történelmi Magyarország...
- ↑ Достал Я., с. 185.
- ↑ Хланта І.: Рудловчак Олена Михайлівна //Енциклопедія Закарпаття, сс. 282–283.