Сорока (лат. Pica pica) — є вороновый співак великости горліцї, з выразныма чорнобілыма фарбами і довгым ступнёвым хвостом. Мать релатівно курты і шырокы крыла і їх лїтаня є в порівнаню з другыма вороновыма тяжкопарный. Сорока є росшырена в Евразії, северній Африцї і Северній Америцї. Тот вид ся дїлить на приближно 12 підвидів, в середнїй Европі ся находить сорока середоевропска Pica pica pica.

У сорок нїт роздїлу міджі самцём і саміцёв. Тіпічны суть ясно оддїлены чорны і білы плохы. Чорна є голова, верьхня часть хырбета, шыя, хвіст, векшына крыла. Біла є грудь і бріх, лопаткы, спідня часть бріха, гудзіця і внутрїшнї заставкы ручных пірок лїтаня. Чорны части крыл не суть справды чорны. Як годен відїти на образчіку сорокы, хвіст ся влищіть до зелена і крыла до синёй фарбы. Молодята не мають металово блищаче піря а мають шыршый чорный край білых частей ручных пірок лїтаня.

Довжка тїла сорокы є 40-51 цм, але 20-30 цм є з того хвіст. Роспятя крыл є 52-60 цм. Вага колыше міджі 150 аж 240 ґ.

Розмножован

едітовати

Сорокы будують релатівно обывательне "непорядне" гнїздо векшынов высоко в корунах стромів і покійных уліцях міст. Базовым матеріалом суть сухы конаря покрыты глинов. Гнїздову ямку стеле корїнками, травов і серстёв. Гнїздо є добрї скрыте якымсь дахом з конариків. Тот дах мать хранити головно перед припадным атакерами. Першы яїчка ся в гнїздах можуть обявовати уж бігом марца. В давцї бывать 5-8 яєць, вынятково і веце. Яїчка суть оливово флякасты, велёраз ай з тмавчов чапочков. На яйцях сидить 17-18 днїв векшынов саміця а пак суть молодята іщі далшых 22-27 днїв кормлены обома родічами на гнїздї. Як вылетять з гнїзда зістава ть з родічами іщі аж до слїдуючой ярї.

Векшына парів не схоснує старе гнїздо. Дякуючі тому же їх будовы гнїзд суть обывательны і тырвалы, хоснують опущены сорочі гнїзда многы далшы птахы.

Сорокы мають дуже розличный їдалный листок. В подстатї суть способны ся жывити хоцьчім в тім чіслї і одпадами. В природї ся жывит переважно хробаками, слимаками, ці векшыма здохлинами, але і рослиновов стравов, переважно насїнём і різныма плодами. Почас збераня стравы часто ходить по земли, але їджіня зберать і на стромах ітд. Сорока выберать з гнїзд яйця і молодята і зато бывать означована за шкодну. Не є але істе, до якой міры властнї годна овпливнёвати популації меншых птахів.

Росшырїня

едітовати

Сорока жыє в цїлій Европі (окрем Іслану), северній Африцї, на векшынї теріторії Азії і одты проникла і на запад Северной Америкы. Їй росшырїня є обмеджено головно вгодныма гнїздищам, але піля обыстя чоловіка є охотна гнїздити і на земли (напр. в тундрї). На векшынї теріторії ся їднать о сталый вид. В другій половинї 20. стороча їй станы ся піднимали, што было зарпичінене тым, же ся научіла жыти близко чоловіка.

Сістема

едітовати

Підвиды:

  • P. p. asirensis
  • P. p. bactriana
  • P. p. bottanensis
  • P. p. camtschatica
  • P. p. fennorum
  • P. p. galliae
  • P. p. hemileucoptera
  • P. p. leucoptera
  • P. p. mauretanica
  • P. p. melanotos
  • P. p. pica
  • P. p. sericea
 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції

едітовати
  1. Pica pica. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2007. International Union for Conservation of Nature. 2004. http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/53103. [перевірено 22 May 2007]. 

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Straka obecná на чеській Вікіпедії.

Література

едітовати
  • Hudec, K. a kol. (1983): Fauna ČSSR Ptáci III/2. Academia Praha, 1236 str.