Каня лїсова
Каня лїсова або тыж сарыч звычайный (Buteo buteo), є середнё великый вид хища з родины ястрябовых (Accipitridae).
.jpg)
Попис
едітовати
Росте до 50–57 цм, у роспятю крыл мірять 113–128 цм. Мать компактне тїло, довгы шырокы крыла з чорныма кінцями, почас лїтаня розвореный, куртый, закулятеный хвіст з тмавыма смугами і тмавым лемом на кінцї, жовты неопірены ногы і жовтый, на кінцї чорно зафарбленый дзёбак. Інакше мать каня зо вшыткых пташшшых видів найпромінливише зафарблїня піря, котре може колысати од чісто білой аж по скоро чорну. Общі але платить, же зверьху є птах фарбов єднотный, закля што спід тїла є світлишый і холем часточно зо смугами. Поглавя суть фарбов тоты самы.
Голос
едітоватиНайчастїше почути ёго мнявкаве але далеко слухательне "віє", котре часто наподобнює сойка (Garrulus glandarius). Молодята пак о страву уж першого дня жебрають натягнутым „піііій піііій“, котре ся з прибываючім віком ставать глубшым і голоснїшым.
Росшырїня
едітоватиГнїздить скоро у цілій Европі з вынятком Ісланду, части Ірьска і Шкандінавії выходно засягує у подобї шырокой смугы через середню Азію аж по Японію. Закля што у Европі суть популації передовшыткым сталы (з вынятком тых северскых), азійскы птахы на зиму векшынов міґрують на юг Азії.
У Европі є каня лїсова з скоро 1 міліонами гнїздячіх парів наросшыренїшым хищом вообще.
Гнїздить у лїсах, за їдлом лїтать на одкрыты пространства, якыма суть поля, лукы або пасовиска, часто сїдить і піля дорог.
Хованя
едітоватиУ часї гнїздиня суть канї теріторіялны, мімо того часу, особливо пак в областях з богатов стравов дуже часто творить малы ґрупы. Тоты годен зазначіти і у стягованя. Знама є і дякуючі свадьбянім лїтаням, коли кругово плахтить, падать вольно долов і знову іде горї.[1]
Страва
едітовати.jpg)
Страва канї лїсовой є творена переважно малыма ссавцями, у середнїй Европі іде пак передовшыткым о мышы, плазы, птахы, рыбы.
Гнїздиня
едітоватиПоглавно доростать у 2. або 3. роцї жывота.[2] Пары суть моноґамны і велё раз вєдно жыють цілый жывот. Велике гнїздо з конарїв будує справила высоко в корунї стромів. Першы яйця саміцї зачінають у середнїй Европі класти уж в марцї, векшынов але аж в половинї апріля. У єдній зношцї суть звычайно 2–3, даколи і 1 або 4 білы, червено-буро флякасты, середнї коло 56 x 45 мм великы яйця, што важать дас 60 ґ.[3]
Референції
едітовати- ↑ R. G. Bijlsma (1998): Handleiding veldonderzoek Roofvogles. 2. upravené vydání, KNNV, Utrecht. str. 134 (нїмецькы)
- ↑ P. E. Davis, J. E. Davis (1992): Dispersal and age of first breeding of Buzzards in Central Wales. British Birds 85, str. 578–587 (анґліцькы)
- ↑ S. Cramp, K. E. L. Simmons: The Birds of the Western Palearctic, Vol. 2. Oxford University Press, Oxford 1980 ISBN 0-19-857505-X (анґліцькы)
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Káně lesní на чеській Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.