Родниковка (Свалявскый район)

Роднико́вка, (укр.) Родниківка (в роках 1600–1945 Извор, мѣстна назва Звур[2]) — село в Свалявском районѣ Закарпатской области Украины, од районного центра оддалене о 22 км.[3]

Село Украины
Родниковка (Извор)
Давны назвы Izvor, 1600[1]
Еврорегион Карпаты
область Закарпатска
Район Свалявскый
Громада Полянска
Координаты 48°41′46″ с. ш. 22°53′50″ в. д. / 48.696111° с. ш. 22.897222° в. д. (G) (O) (Я)
Жителей 862 особы (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380 3133
Поштовый индекс 89310
КОАТУУ 2124085001

Обывательство подля списованя з рока 2001 было 862 особы.

ИсторияРедагувати

Перва упоминка походить з року 1600.[3][1] Подля Легоцкого, назва села пошла од потока Извор, над котрым ся выставили первы хыжѣ села. Мадярска назва села была Izvor аж до року 1904, коли при упорядочѣню назв взникла теперѣшна назва Beregforrás, де перва часть указуе на жупу.[1]

В чехословацкой добѣ, подля списованя з року 1930 в селѣ Izvor (Beregforrás) зафиксованы 632 особы, з того: 592 Русины, 15 Евреи, 8 Нѣмцѣ, 17 — чужоземцѣ. Религийна грекокатолицка громада числила 607 вѣрникох и мала муровану церкву св. Михаила з року 1852, в селѣ была русинска школа (2 класы), нотарскый, поштовый и жандарскый уряды.[4]

Украинска доба села зачала ся 24. октобра 1944, з приходом Червеной армады. В селѣ отворили библиотеку, клуб и «комнату щастя» (так называли мѣстность в сельской радѣ, де регистровали побраня и новородженых).[3]

Вызнамны родациРедагувати

Интересны фактыРедагувати

В року 1946 украинска комунистична влада змѣнила историчну (од року 1600) назву села Извор на Родниківка, парадоксално назвавши то «збереження історичних найменувань».[5] Тота комунистична назва зоставать доднесь, ани авторитета П. М. Лизанця, котрый доказав фалшивость и неграмотность такого перейменованя,[6] ани легислативного акта о декомунизации не было доста, жебы вернути реално историчну назву.

Жерела и одказыРедагувати

  • Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára. — Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó, 2010 (мад.) Доступно онлайн
  • Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 (укр.)
  • Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. (укр.)

РеференцииРедагувати

  1. 1,0 1,1 1,2 Sebestyén Zsolt, с. 64.
  2. Кирило Галас. «Словник українських топонімів Закарпаття» (фрагменти) // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Випуск 6. Збірник пам’яті Кирила Галаса. — Ужгород, 2002. — С. 366.
  3. 3,0 3,1 3,2 Тронько П., с. 565.
  4. Достал Я., с.173.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. https://uk.wikisource.org/wiki/Указ_Президії_Верховної_Ради_УРСР_від_25.6.1946_«Про_збереження_історичних_найменувань_та_уточнення_…_назв_…_Закарпатської_області». Одказ перевіреный 2020-06-29. (укр.)
  6. Василь Нитка (10 квітня 2019). Чому на Закарпатті не повертають історичні назви своїм містам і селам. ProZak. http://prozak.info/IIstoriya/CHomu-na-Zakarpatti-ne-povertayut-istorichni-nazvi-svoyim-mistam-i-selam. Одказ перевіреный 2020-07-05. (укр.)