Петро Лизанець

Петро Лизанець, *2. юл 1930 — доктор филологии, професор, Заслуженый дѣятель наукы и техникы Украины, директор-закладатель Центра гунгарологии Ужгородской универзиты, мадярско-украинскый лингвист и лексикограф.

Петро Миколайович Лизанець Петро
Увидьте фото
Познатый як	мадярско-украинскый языкознатель, лексикограф
Горожанство	Україна
Уроджѣня	юла 2., 1930 (1930-07-02)
Извор, Подкарпатска Русь, Чехословакия
Научна робота
Сферы наук	лингвистика, лексикография
Ученый ступень	доктор филологии
Alma mater	УжДУ
Одзнакы
*** VIAF:72844831; GND:130604143; LCCN:n85287992; FAST:187386; Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ

Биография и научны роботы

Пришов на свѣт яко другый з пяти дѣтей в родинѣ сельского газды, котра ся в року 1936 переселила до Береговского району в новоселицю Шом-Колония, де тяжкым трудом, осушуючи болота, мала можность достати землю и розгаздовати ся. Тут за­кончив зачаточну школу, пак три класы мукачовской горожанкы (1941–1944). З октобра 1944 продовжив науку в береговской гимназии, котру закончив в року 1948. Ладив слѣдами отця быти сельскым газдом, але того року зачала ся колективизация, од родины забрали вшитко: землю, статок и серсамы, и за газдованя мусѣв забыти. Того ж року пошов на украинску филологию до недавно створеной Ужгородской универзиты, яку за­кон­чив з одзначѣньом в року 1953. Дале была ашпирантура (1953–1956), кандидатска на тему: “Українські говірки Затисся Виноградівського району Закарпатської області” (1959), пак в року 1966 быв выбраний за ведучого катедры мадярской филологии, котрым зоставав по рок 2015. В року 1971 з дисертациов на тему: “Угорські запозичення в українських говорах Закарпаття. Угорсько–українські міжмовні кон­такти” зыскав ступень доктора филологии. Дисертация, до року 1976 поступно опубликована в трьох томах, была высоко оцѣнена не лем в СССР, але и в заграничу (Канада, Германия, Польща, Словакия, Мадярщина, Югославия). Быв деканом филологичной факулты Ужгородской универзиты (1977–1984). В року 1988 став ся директором-закладательом Центра гунгарологии. В роках 1992–2003 опубликовав “Атлас угорських говорів Закарпаття” в трьох томах.

Приложена лингвистика и краепис

Еще штудентом, маючи добры знаня латины, занимав ся перекладом граматикы Лучкая, што стало ся темов його дипломной роботы, а по вецей як 30 роках — красным дарунком не лем фаховым славистам, але и каждому краянови, коли тота легендарна граматика появила ся во выдавательствѣ Наукова думка (1898), перекладена по украинскы, а так доступна и людям, не знаючым латину, зоз приданым словничком и пояснѣнями.

Петро Лизанець поважуе важным навернутя историчных назв сел Подкарпатской Руси, котры были змѣнены (украинизованы) комунистичным режимом по ликвидации автономии края и перетворѣню його в область Украины (1946). Тоты назвы одбивають историю и душу народа. Напротив, переименованя, зроблены з мотивох идеологии, во векшинѣ припадох суть фалшивы и з погляду филологии неграмотны. Ку року 1991 по 2008 професорови великыма трудами и клопотами удало ся вернути историчны назвы 68 населеным пунктам Закарпатской области, обываным переважно Мадярами. Але иншак тота задача указала ся несповнима, не подарило ся му вернути ани историчну назву свого родного села. Идеология и бюрократичный апарат суть силнѣйшы од научных аргументох и од физичных можностей простого смертного, якый бы не быв авторитетный и дома и в заграничу.

Жерела и одказы

• Павло Роберт Маґочій: Лизанець Петро //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. Сс. 409–410.
• Хланта І. В.: Лизанець Петро Миколайович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0укр. С. 193.
• К. І. Горват (2016). Лизанець Петро Миколайович. Енциклопедія Сучасної України. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54613. [перевірено 2020-07-05]. укр.[1]
• Тетяна Літераті (21 липня 2010). Петро Лизанець: “Наука мене ніколи не зрадить, бо я завжди був їй вірним”. «Ужгород». https://zakarpattya.net.ua/News/70323-Petro-Lyzanets-. [перевірено 2020-07-07]. укр.
• Петро Лизанець (2008). Центру (інституту) гунгарології при УжНУ — 20 років (PDF). http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/achun_2005-2006_16-17_3.pdf. [перевірено 2020-07-07]. укр.
• Василь Нитка (13 вересня 2018). Слова Рильського про Лизанця стали пророчими. Голос України. http://www.golos.com.ua/article/307459. [перевірено 2020-07-05]. укр.
• Василь Нитка (10 квітня 2019). Чому на Закарпатті не повертають історичні назви своїм містам і селам. ProZak. http://prozak.info/IIstoriya/CHomu-na-Zakarpatti-ne-povertayut-istorichni-nazvi-svoyim-mistam-i-selam. [перевірено 2020-07-05]. укр.