Пірникоза карликова

Пірникоза карликова (Tachybaptus ruficollis) є найменшым видом пірникозы в Европі.

Дорослый птах на гнїздї у свадьбянім шатї

Дорослый птах у простім шатї

Tachybaptus ruficollis

Tachybaptus ruficollis

Попис

Выразно менша як качка; росте до 25–29 цм, роспятя крыл мірять 40–45 цм і важыть 130–235 ґ. Мать курте робустне тїло з куртыма крылами і шыёв і малов кулятов головов без пірковых ух. Дорослы птахы суть у свадьбянім шатї переважно тмаво барнасточорны з ґаштаново буров фарбов на боках карку і головы. На корїню дзёбака мають выразный жовтый фляк. В простім шатї суть цїлково блядшы, зверьху тмавобуры, з лицями до біла і світло буров шыёв і грудёв. Молодята суть переважно чорны з білавым чолом і світлїшыма смужками на голові і хырбетї. Обидві поглавя суть фарбов такы самы.

На гнїздищах жыє скрыто, часто ся потаплять. Під воду ся скрыє і в небеспецї, вылїтавать лем малоколи. Їх притомность прозраджує найчастїше голосне колысава „бібібібібібібі“, з котрым ся озывать в часї гнїздїня. Варує острым, металово звуковым „піт“.

Росшырїня

Ареал росшырїня пірникозы карликовой є од западной і середнёй Европы через Азію і Індію аж по Кітай, Японію і Нову Ґуінеу. Загорнює тыж векшыну Африкы, враховано Мадаґаскару. Звычайно гнїздить у низшых пологах.

Є часточно перелїтный вид; в середнїй Европі є переважно перелїтный.

Европска популація є брана як стабілна, знижує ся в часї твердых зим.

Біотоп

Гнїздить на плыткых, богато зароснутых водных плохах різной, часто і малой розлогы. На зиму міґрує на незамерзаючі рікы.

Страва

Жывить ся переважно хробаками, жабами і малыма рыбами.

Гнїздїня

Гнїздить од апріля до октобра 2x за рік. Плаваючі гнїзда з водный рослин будують обидвоми родічі векшынов добрї схованы в тростинцї в плыткій водї. В єдній покладцї бывать 4–6 (3–7) яєць з розмірами 37,1 x 25,9 мм.

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Potápka malá на чеській Вікіпедії.

• Biolib
• Bezzel, E. (2007): Ptáci. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1