Відкрити головне меню

Підземна вода загорнює вшытку воду, яка ся находить під земнов поверьхнёв, особливо у порах міджі частіцями ґрунту а в місцях, де є нарушена контінуіта горнин. Дослїджованём підземной воды ся занимать гідроґеолоґія. Підземна вода творить коло 20 % світовых засоб воды, хоснує ся часто як жрідло воды.

Обсяг

ФормыРедагувати

Вода під земнов поверьхнёв може быти притомна у формах:

  • Адсорбчна – вода, котру помочов [слабы вязебны інтеракції|слабых вязебных інтеракцій]] адсорбують частіцї горнины.
  • Капіларна – вода, котрой рух становлюють переважно капіларны явы. Находить ся в капіларнім пасмі міджі уровнёв підземной воды і зменов поверьхнёв.
  • Ґравітачна – вода, котрый рух становлюють головно ефекты ґравітачной силы. Кідь ся єднотливы капкы воды споюють і творять довгодобе або тырвале тїлесо.

ПоходжіняРедагувати

Векшына воды під земнов поверьхнёв походить зо всяку поверьхнёй воды, тота ся кличе вадозна підземна вода. Часть той воды може быти довгу ґеолоґічну епоху заперта міджі непропустныма верствами і тоту підземну воду пак означуєме як фосілну. Як выступує з внутра Земли, іде о ювенілну підземну воду. Tота може выверати наприклад у вулканічных областях і тектонічных ломах. Вода котра зістане в седіментї, котрый ся до нёй укладав, ся зове конатна.

Екстерны одказыРедагувати

Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

РеференціїРедагувати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Podzemní voda на чеській Вікіпедії.