Подольск — місто, адміністратівный центер Подольского району[ru], Московска область, Росія. Лежыть у западній части Росії в долинї р. Пахра, притокы р. Москва, 36 км на юг од Москвы.

Подольск
Подольск
Ерб Прапор
Прапор Подольська
Центер міста з люфтуЦентер міста з люфту
Основны інформації
55°25'52"N, 37°32'44"E
КраїнаРосія
РеґіонМосковска область
ОкресПодольскый район
Админцентр дляПодольський міський округ
Засноване1627
Перша змінка1559
Статус містаз 1791 року
Жытелїв 3 700 (1856), 3 800 (1859), 3 800 (1897), 5 200 (1913), 19 700 (1926), 42 000 (1931), 72 409 (1939), 113 000 (1956), 129 429 (1959), 144 000 (1962), 163 000 (1967), 168 706 (1970), 180 000 (1973), 194 000 (1975),[1] 194 000 (1976), 201 769 (1979), 206 000 (1982), 207 000 (1985), 208 000 (1986), 209 000 (1987), 209 178 (1989), 207 000 (1990),[2] 209 000 (1991), 208 000 (1992), 206 000 (1993), 204 000 (1994), 201 000 (1995), 198 000 (1996), 198 000 (1997), 195 000 (1998), 195 900 (1999), 194 300 (2000), 191 800 (2001), 180 963 (2002), 181 000 (2003), 180 400 (2004), 180 000 (2005), 179 500 (2006), 179 400 (2007), 180 000 (2008), 182 431 (2009), 187 961 (2010), 188 000 (2011), 193 435 (2012), 206 669 (2013), 218 537 (2014), 223 896 (2015), 293 765 (2016), 299 660 (2017), 302 831 (2018), 304 245 (2019), 308 130 (2020), 314 934 (2021), 312 400 (2023), 312 911 (2024)
Розлога 40,39 Квадратный кілометер
Поштовы індексы142100–142134
Телефонный код4967
Часова зонаUTC+3
Кліматумеренно-континентальный климат
Надморьска вышка 160 метер
ГеографичноМоскворецко-Окская равнина
Водный обєктПахра
Братьскы містаШумен, Борисов, Каварна, Ванадзор, Сент-Уан-сюр-Сен, Чернівцї, Охрид
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка https://подольск-администрация.рф/
Пріматор Ніколай Ігоревич Пестов (2015; 9 фебруар 2022)

VIAF:236548104;GND:4469028-9;OSM:1697322;

Історія

едітовати

Місто Подольск выросло із села Подол, статус міста мать од 1791 р. На місцї сучасного міста колиська жыли фінско-угорськы (головно меря) і балтськи племена, од 9-10 ст. і славянськы племена, головно вятичі.

Културны памяткы

едітовати

У містї є дакілько православных храмів, найзнамішы суть Троїцькый собор збудованый в 1819—1832 роках і Воскресенська церьков, котра ся першый раз споминать в 1627-1628 роках.

Іншы памяткы

едітовати

Господарьство

едітовати

Уж перед револуціёв місто было силне промыслове центрум, в 70-их роках ту было коло 70 заводів, днесь є ту розвинутый атомовый промысел і фунґує ту веце як 10 заводів.

У містї жыє 183 095 жытелїв. Переважна часть суть православны, незначну часть творять мусульманы і вірникы іншых церьков.

Референції

едітовати
  1. Российский статистический ежегодник, 1998 год. https://istmat.org/files/uploads/41385/rossiyskiy_statisticheskiy_ezhegodnik_1998_g.pdf. 
  2. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00.. https://istmat.org/files/uploads/43527/rossiyskiy_statisticheskiy_ezhegodnik_2002.pdf.