Печунка (лат. iecur) є централный орґан метаболізму хырбетных і найвекша жляза в їх тїлї. У чоловіка печунка тыж найвекшый орґан в брісї. Є ключовым орґаном забеспечуючім черяня і переміняня субстанцій, є незаступимый про біотрансформацію субстанцій і детоксікацію орґанізми і мать участь тыж на травлїню стравы в тонкій кышцї. Міджі далшы єй функції належыть сінтеза протеїнів кровной плазмы в тім чіслї коаґулачных факторів, якы мусять быти про зражаня крові і продукцію гормонів, якы реґулують ґаздованя з водов і солёв, служыть і як склад копы субстанцій, як є ґліґоґен, желїзо або вітаміны.

Уміщіня пешункы в людьскім тїлї (червена фарба). Gray's Anatomy, 1918

Далшы інформації о темі на проєктах Фонду Вікімедія:

Референції

едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Játra на чеській Вікіпедії.

Література

едітовати
  • MURRAY, Robert K., et al. Harperova biochemie. Z angl. 23. vyd. přel. Lenka Fialová et. al. 4. vyd. v ČR. Praha: H & H, 2002. ix, 872 s. ISBN 80-7319-013-3.
  • ČERVENÝ, Čeněk CSc., Veterinární anatomie - splanchnologia. Brno, FVL, 1998
  • KLIKA E. & VACEK Z., Histologie, 1974
  • NEČAS, Emanuel, a kol., Patologická fyziologie orgánových systémů, část II. 1. vyd., Praha: Nakladatelství Karolinum, 2006. 760 s. ISBN 80-246-0674-7
  • TROJAN, Stanislav, a kol., Lékařská fyziologie. 4. vyd., Praha: Grada, 2003, 769 s. ISBN 80-247-0512-5

Вонкашнї лінкы

едітовати

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.