Персона нон ґрата

Персо́на нон ґра́та (лат. Persona non grata — «нежадана персона») — дипломатичный термін. Є антонім терміна персона ґрата (лат. persona grata).

Історія терміна

Термін впервый раз было захосновано у проговореньови Сюзен Браунелл Ентоні у 1873 годови.

Означеня статуса

Жириновськый Володимир Вольфович — быв персонов нон ґрата в Україні

Согласно из статьов 9. Віденської конвенції про дипломатичні удношеня (1961), держава, што принимат, годна «у хуть-якый час и без поясненя причины» оголосити хуть-якого члена дипломатичного корпуса «персонов нон ґрата», даже до того, як йся людина прибыла в країну.

Обычно особа, оголошена «персонов нон ґрата», мусит пуйти гет з країны, в инакому трафункови держава «годна удказати ся вызнавати йсю особу членом дипломатичної місії».

Хуть дипломатичный імунітет охраняє персонал дипломатичных місій уд гражданського вадь кримінального преслїдованя залежно уд ранга, они мусят честовати законы державы, што принимат, за статями 41 и 42 Віденської конвенції.

Оголошеня особы «персонов нон ґрата» годно хосновати ся из-за догадкы її у шпіонажови («дїяня, несувмісноє из статусом») авадь як символ высловльованя недовольства.

Ник. тоже

Персона ґрата

Література

В. М. Репецький. Персона нон ґрата // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знаня Україны, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Персона нон ґрата на україньскій Вікіпедії.

Матеріалы

Персона нонграта Архівовано 17 листопада 2016. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Текст конвенції Архівовано 26 серпня 2011. на стурінцї ООН (російськым языком, PDF, 1,3 Мб)