Пауль фон Гінденбурґ

нїмецькый воєнный и державный дїятель

Па́уль фон Гінденбурґ (нїм. Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg, 2. октовбра 1847, Познань, Пруссія, Нїмецька унія — 2. авґуста 1934, Нойдек коло Розенберга, Западна Прусія, Третьый Рейх) — нїмецькый воєнный и державный дїятель, ґенерал-фельдмаршал, рейхспрезидент.

Пауль фон Гіденбурґ
Пауль фон Гінденбурґ
Уроженя2. октовбра 1847
Познань, Пруссія, Нїмецька унія
Смерть2. авґуста 1934
Нойдек, Западна Прусія, Третьый Рейх
СупругаҐертруда фон Гіденбурґ
ДїтиІрменґард Пауліна, Оскар, Аннемарі
Пудпис
Награды
{{{мотузок до Commons}}} на Вікіскладі

Біоґрафія

едітовати

Дїтинство

Родив ся у аристократичнуй родині прусського юнкера. Отиць Пауля быв офіцером прусського войська.

Воєнноє служеня

У войскови служив з 1866 года. Учасник австро-прусської (1866) та франко-прусської (1870—1871) воєн. Докончив Воєнну академію (1876). Із 1877 года служив у нїмецькому Ґенеральному штабі.

У 1893—1896 годах — командир 91. піхотного полка. У 1896—1900 годах — начальник штаба 8. армійського корпуса. У 1900—1903 годах — командир 28. піхотної дивізії, у 1903—1911 роках — командир 4. армійського корпуса.

У 1911 годови пушов в одставку, жив у свойому маєткови.

Перша світова война

З началом Першої світової войны нїмецькі войска у Восточнуй Пруссії програли росіянам. Завто кайзер Вільгельм ІІ вернув Гінденбурґа з одставкы и 22. авґуста 1914 года назначив командиром 8. нїмецької армії місто генерала Прітвіца. Начальником штабу у Гінденбурґа быв назначеный генерал Людендорф. Заєдно они наплановали тай провели битву пуд Танненбергом, де розбили 2. російську армію.

18. септембра 1914 года Гінденбурґ став у чолови 9. армії в Польші.

Из 1. октовбра 1914 года — головнокомандовач на Востоцї. Управляв наступом австро-нїмецькых войск у 1915 годі, захватив Польшу, Литву, Латвію, Волынь, запад Білорусі.

 
Гінденбург у Львові перед будовов Крайового сейму. Авґуст 1916

Из 29. авґуста 1916 года — начальник Ґенерального штаба, управляв всьыми бойовыми дїянями нїмецької армії и на Западї, и на Востоцї. Выступив орґанізатором неограниченої пудводної войны.

Восини 1918 года, видячи неуспіх нїмецькых войск, предложили зачати переговоры з Антантов. Пусля довершеня бойовых дїй продовжував хосновати ся обязаностями головы Ґенштабу.

3 юлія 1919 года пушов у одставку.

Одкликованя

едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Пауль фон Гінденбург на україньскій Вікіпедії.