Нїмецька Нова Ґвінея
Нїмецька Нова Ґвінея Deutsch-Neuguinea
| ||||||||
География
| ||||||||
Фіншхафен (1885 - 1891) Фридрих-Вилгелм-Хафен (1891 - 1899) Хербертсхё (1899 - 1910) Рабаул (1910 - 1915)
| ||||||||
Розлога
|
242 476 km²
| |||||||
Обывательство | ||||||||
Число
|
600 400
| |||||||
Державна организация | ||||||||
Форма влады
|
колонія
| |||||||
|
Нїмецька Нова Ґвінея (нїм. Deutsch-Neuguinea) — колонія Нїмецької ріші, екзіштовавшого уд 1885 дов 1915 року. [1]
Істория
едітоватиНа зачаткови 1880-х року на острови Нова Ґвінея свою колонию мали лем Нідерланды (она была в западнуй части). Выходна част острова не мала поданство ньи однуй з европськых держав. Нїмецька ріша, усилила свої позициї на світовуй арені тай мавши торгові інтереси, рішила ся схосновати ситуацию. Айбо в 1883 році британьскый комісар Квінсленда проголосив о покровителстви Великої Британії над усьий южно-выходнуй части острова Нова Ґвінея.
Нїмецько в 1884 році заложила Новоґвінейску компанию, котра одправила на остров свого аґента Фридриха Фінша, поклавши нїмецьку заставу над северо-выходнуй части острова Нова Ґвінея тай островом Нова Британія. Исе учинило широкоє недоволство в Квінсленді. В резултати, на зачатку 1885 рока было проголошено о британьскому покровителствови северо-выходнуй части Нової Ґвінеї, котру недавно захватило Нїмецько. Айбо пусля учиненого давліня з страни Нїмецька в апрілю 1885 рока было подписана смлова, по котрому Нїмецьку одходило северо-выходна част Нової Ґвінеї, доставши назву Земля Кайзера Вилгелма тай Архипелаг Бисмарка, а Великой Британії южно-выходна част.
Пусля зачатка Первой світовой войны в сектембру 1914 рока Земля Кайзера Вилгелма, Архипелаг Бисмарка тай Науру были захоплені австралійсков армадов. В октобру 1914 рока Марианскі, Каролинскі тай Маршалові острови были без боя здаті японьскуй армаді.[2]