Міміка (з ґрецького мімеомаі, наподобнёвати, представляти) є усвідомлене выражаня тварёв, запрічінене стїгованём тварёвых свалів.Є то – ведля ґестікулації - вызначнов частёв новербалной комунікації, акторского уменя, пантомімы і жывого выражаня ся чоловіка. Узко є звязана з очным контактом.

Експеріменты Ґ. Духенне з міміков тварї (1862)

Мімічны способности чоловіка в порівнаню з другыма быдлами міцно підпорує плоска тварь без серсти і богата мускулатура. На выразї тварї мають найвекшу участь очі і ґамбы, зато їх собі акторы звыразнюють малёванём. Тыж зморщене чоло, приджурене око, огорнутый рот або ніс суть просты средства, котрыма швыдко і шпоровливо выразиме свої суджіня і шацованя. Мімічны выразы суть окрем того векшынов незалежны на културї і языцї, таже можуть служыти про дорозуміваня і там, де собі люде языком не розумлять.

Людьсков міміков в порівнаню з пріматами ся детайлно занимав Чарлз Дарвін (у своїй книжцї Выражаня емоцій у чоловіка і звірят, анґліцькы The Expression of the Emotions in Man and Animals), експеріменты з міміков чінив тыж Ян Еванґеліста Пуркінє.

Два з найвыразнїшых мімічных проявів суть:

Референції

едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Mimika на чеській Вікіпедії.

Література

едітовати
  • Křivohlavý, Jaro. Jak si navzájem lépe porozumíme. Svoboda, 1988. 240 str., číslo 25-095-88
  • Morris, Desmond. Lidský živočich. Euromedia Group, Praha, 1997, 224 stran, ISBN 80-7176-529-5.

Повязаны статї

едітовати

Екстерны одказы

едітовати

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.