Мурянкы
Мурянкы (Formicidae) — родина соціалной хробачі з ряду перетинчастокрылых, надродины Веспоідей. Днесь, описаныма і знаных науцї є понад 12 тис. видів мурянок.
Мурянкы суть нелїтаючіма шпеціалізованыма осами, якы ся розвинули в екстра еволучный конарь в раннім крейдовім періодї мезозойской еры — 110–100 млн. років тому.
Мурянкы утворюють складны соціалны колонії з кастовым лучінём в них. Зокрема одокремлюють кралёвну або матку, яка здатна до розмножіня, робочіх мурянок і вояків. Дакотры виды мають дакілько «шпеціалностей» в кастї. Вшыткы мурянкы в колонії суть бесплодныма самцями, выїмков є лем матка. Самцї ся зъявлюють лем в часї вылїту молодых маток і їх росселїня.
Векшына видів мурянок про свої колонії будують мурянчі копы тыж называны ай кочка, хоць існують виды, колонії котрых ведуть кочовый способ жывота.
Наука, котра штудує мурянкы ся зове мірмеколоґія.
Референції
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Мурахи на україньскій Вікіпедії.
Вонкашнї лінкы
едітовати- Паразит мурах укр.
- Мурахирусс.
- Автореферат Мурашки (Hymenoptera, Formicidae) Палеарктики. (еволюцiя, систематика, фауногенез)
- ЗВИЧАЙНА МУРАХА.- на сайті Станіславівський Натураліст
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.