Мужіёво

Мужі́ёво авадь Мужі́єво (до 1946 Мужай) (мад. Nagymuzsaly) (укр. Мужієво) — село у Берегӯвськӯм районови, Закарпатьской области, Украйины.

Обывательство

У селі на 2001 рӯк живе 2086 людий, из них:

Націоналность	Число	Процент
Мадяры	1717	82.31%
Русины (Долиняне) и Украйинці	342	16.40%
Русы	25	1.19%
Білорусы	1	0.05%
Инні	1	0.05%
Усёго	2086	100%

Історія

Село первый раз ся споминать у 1114 році.

Присілкы

Мала Бакта — первый раз ся споминать у 1865 році.

Малоє Мужіёво — первый раз ся споминать у 1337 році.

Патрох — первый раз ся споминать у 1232 році.

Центр золотодобычи

Подробно см.: Мужіївське золоторудне родовище

Історичні даны кажуть, што у с. Мужіёво добывали золото ищи келты, римляни, німці, туркы, мадяры, русины. Туркы у середнёвіку увезли близко 20 тон за 200 рокӯв. Добывали на тот час примітивно, — тото быв чекан, світилник, грабарька. Золотодобытчикы слідовали за жилами, што находили ся у мнякому каоліні. Они занурювались углиб не більше, як на 200 метрів. З цього ж каоліну за часів Австро-Угорщини виготовляли знамениту на увесь світ віденську порцеляну. Система старих штолень дуже акуратна й логічно завершена. А в деяких місцях залишені були навіть купки руди, готової до промивання.

З 1999 року в Мужієво діяв рудник. Глибина залягання руди — 180 метрів. В середньому з 1 тонни руди отримували 6 г золота. Рудник був одним з найперспективніших в Україні, але постійно зростаючий показник смертності місцевих жителів від онкологічних, серцево-судинних та захворювань шлунково-кишкового тракту пов'язували з роботою рудника. Аналізи питної води показали, що вміст свинцю перевищував норму у 23 рази, кадмію у 8,2, до того ж був присутній надлишок марганцю, заліза, цинку та інших важких металів. Аналогічні результати показали аналізы ґрунта. В апрілёви 2010 року завод объявили банкротом.

Запасы руды на зачаток XXI стороча такі:

золота — 50 т;
стрібра — 800 т;
свинце — 400 тысяч т.

Туристичны міста

Костел из дзвӯнницёв

Руїны костела Сятого Иоана Крестителя

Надмогильный знак, пуд якым похороненый кӯнь (18 ст.)

Дітськый садик у бывшӯм садови Карої