Михайло Белень
Михайло Бе́лень, укр. Михайло Олексійович Беле́нь, *19. май 1951, Лѣсковець Межгорского (нынѣ Хустского) району Закарпатской области УССР — украинскый скулптор, график, медальер, Заслуженый малярь Украины (2002).[1]
| Михайло Бе́лень | |
|---|---|
| укр. Михайло Олексійович Беле́нь | |
 Увидьте фото | |
| Чинность | скулптор, график, медальер |
| Горожанство | СССР, Україна |
| Уроджѣня | мая 19., 1951 Лѣсковець, УССР |
| Ошкола | Закарпатська академія мистецтв, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Учительове | Бородай Василь Захарович |
| Членство | Народный сполок умѣлцьох Украины (1983), Народный сполок новинарьох Украины (1996), Сполок дизайнерох Украины (2006) |
| Награды | |
| Заслуженый малярь Украины (2002) | |
| GKG:/g/11g07f5v55; ЕСУ:39038;
| |
Биография
едітовати- Штудии
- Од року 1967 по 1971 учив ся в Ужгородском училищу ужиткового умѣня, а од року 1977 по 1983 — в Киевском державном умѣлецком инштитутѣ. В роках 1986–1989 доконалив ся на ашпирантурѣ Академии умѣлств СССР (Москва) в творчых майстернях ей киевской филиалкы,[1] а в роках 1997–2000 — на ашпирантурѣ при катедрѣ филозофии УжНУ.[2]
- Становиска, функции, титулы
- По закончѣню штудий быв членом републиковой рады про скулптуру Умѣлецкого фонду Украины, ведучым вытварником Закарпатскых умѣлецко-выробных майстерень, членом управы и головов секции скулптуры Закарпатской секции Сполку умѣлцьох Украины (1983), членом Сполку новинарьох Украины (1996).[3] Доктор умѣлствознаня (2004), професор honoris causa Ужгородской Украинской Богословской Академии, академик Украинской меджинародной академии оригиналных идей. Заслуженый малярь Украины (2002). Член Сполку дизайнерох Украины (2006). Честный варощан Перечина (2004), Межгорья (2007), Ясѣня (2010).[2][4]
Творба
едітоватиМ. Белень автор понад 500 памятных медали на честь вызнамных особ свѣтовой наукы и културы, понад 80 мемориалных табл и гербох и понад 20 памятникох в городах и селах Закарпатской области, пятьох книг.[2][5] Скулптуры М. Беленя характеризують ся академичным реализмом.[3] Найвеце вызнамныма суть памятникы Александру Духновичу в Ужгородѣ, Тарасу Шевченку в Мукачовѣ, легендарному поштарю Федору Фекетѣ в Перечинѣ, Шандору Петевфи в мукачовском замку Паланок. Хоть его поважають за прихылника академизма, але при том мать авторске виджѣня, што доповнять класичне одтворѣня, додавать му окремѣшности, уникатности. Михайло Белень тыж рафинованый график. Так, его графичный цикл Етнография Карпат[6] — цѣнный научный материал етнографичного характеру, што заховав историю, архаику, часть тых рѣчи, якы хосновали Русины, передавать дух предкох, их филозофию бытя. Зоз етнографичного циклу выростать цикл графичных филозофскых композиций Чоловѣк – Свѣт Душѣ – Вселена (графичный символизм), што указуе автора як умѣлця– филозофа, усилуючого ся роскрыти глубинну суть живота.[5]
Интересны факты
едітовати- Вандалы в Ужгородѣ украли памятну таблу Василю Гренджи и М. Беленю было уложено выготовити нову.[7]
- На вершку Говерлы подля проекта М. Беленя поставленый памятный знак на честь 5-роча самостойности Украины (1996).[8]
- В часѣ визиты Папы Йоанна Павла II. на Украину (2001) Президент Л. Кучма подаровав му статуетку Оранта – Богоматѣрь Украины роботы М. Беленя.[9]
- 27. юна 2007 Виктор Балога з Катеринов Ющенко отворив памятник Духновичови в Мукачовѣ (скулптор М. Белень) и повѣв, якы слова Будителя актуалны про днешню Украину.[10]
Жерела и одказы
едітовати- Михайло Алмашій, Михайло Капраль: Белень Михайло //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. С. 45.
- Вегеш М. М.: Белень Михайло Олексійович //Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003.Оправлене: 2003. Одчитане: 21.05.2021 укр.
- Стецяк І. П.: Белень Михайло Олексійович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. С. 37.
- БЕЛЕНЬ МИХАЙЛО, 1951. Художник, графік, скульптор-монументаліст, педагог. BROVDI ART. https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/myttsi-zakarpattia/mihajlo-belen#parentHorizontalTab1.укр.
Референции
едітовати- ↑ 1,0 1,1 Вегеш М. М.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Стецяк І. П.
- ↑ 3,0 3,1 Михайло Алмашій, Михайло Капраль
- ↑ Белень М. О. на BROVDI ART
- ↑ 5,0 5,1 BROVDI ART
- ↑ Графичный цикл Етнография Карпат
- ↑ Михайло Белень, академічний скульптор, художник, педагог // Культурологічні джерела. – 2003. – №4. – С. 36-37.
- ↑ М. Мушинка о Михайлови Беленю
- ↑ Презентация Михайла Беленя (15 слайды)
- ↑ Віктор Балога і Катерина Ющенко відкрили в Мукачеві пам’ятник Олександру Духновичу
