Мелай
Мелай, тенґериця, кукуріца (Zea mays) — єдногудня рослина родины зернитых. Єдна з май главных зерновых культур світа, яку рахуют (заєдно из рисом и пшеницьов) єдным из «трьох май главных хлїбу людства».
Назвы
едітоватиНазва тенґериця, кендериця походит уд мадярської назвы мелаю tengeri (уд tengeri búza «морська пшениця»). На юг уд Тисы и на восток уд Рікы поширена назва мелай, уд румынського mălai («мелайна мука; (діал.) мелай»). Обидві назвы засвідчені уже уд появы мелаю в Карпатськуй Руси в кунци XVII ст.[1] На запад уд Бардейова ся стрічат назва кукуріца, кукурідза (пор. слов. kukurica).
Історія происхоженя
едітоватиМелай — май давня хлїбна рослина Землі[жрідло?], май велика из зерновых. 1954. у Мехіко пуд час археологічных розкопок на глубині 70 метру найшли необычну находку — шар скамінїлого пилка дикого мелая. Из спомаганьом радіоактивного аналіза означили вік находкы — 60000 году. Завто, отцюзнов нынїшнього мелая є Мексика. У мексиканськуй долині Ріо-Ґранде найшли бульше 750 качану мелая, які были на всякых глубинах: чим май глублко быв шар, тым май малі за розміром были качаны мелая, а у верхньых шарах — они похожі на типирішні. Учені рослїдили, што люди зачали садити мелай приблизно 10000 году назад.
Удкликованя
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Кукурудза на україньскій Вікіпедії.
- ↑ Дзендзелівський, Й. О. (1960), Назви сільськогосподарських культур у говорах Закарпаття, Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 6: 113-143, https://real-j.mtak.hu/5394/