Малый вып (Ixobrychus minutus) є у нас найменша чапля, котра є велика дас як горліця. Самець мать чорный хырбет, саміця буро флякато. Молодята суть буры, поздовж чаркованы. Жыє барз скрыто в тростинковых і верьбовых поростах і ёго притомность годен найлїпше найти по голосу.

Малый вып
Ixobrychus minutus

Голос едітовати

Самець ся озывать передовшыткым в ночі, глубокым неперерывным і монотонным "вру, вру, ври". В лїтї даколи носовым "керак".

Росшырїня едітовати

Западна часть Евразії аж по западну Кітай, Пакістан і серверна Індія, Африка на юг од Сагары і выходна Австралія. Малы популації жыють і на Мадаґаскарї і Новій Ґвінеї. В Европі як гнїздячій птах хыбує на Брітаньскых островах, в Ірьску, Даньску, Естонії, Шкандінації і северній Росії.

Гнїздїня едітовати

Рїдко гнїздить в мочарях і на берегах рыбників зароснутых тростинков. Гнїздить в маю аж юлї, векшынов раз за рік. Гнїздо є мискова ставба з былянкы травы уміщена тїсно над водов.

Міґрація едітовати

Малый вып є перелїтный птах, на гнїздища ся вертать на переломі апріля і мая, одлїтать в авґустї аж септембрї. Зимує в середнїй Африцї.

Їдло едітовати

Жывить ся хробаками, павуками, слимаками, рыбами або жабами.

 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Bukáček malý на чеській Вікіпедії.

Екстерны одказы едітовати