Леонардо да Вінчі
многосторонна ренесанчна особа, свѣтознаный италийскый малярь, скулптор, архитект, натуралиста, музикант, вынаходник и конштруктер
(Напрямленый з Леонардо да Винчи)
Леонардо да Винчи, повне имя Леонардо ди сер Пьеро да Винчи, іт. Leonardo di ser Piero da Vinci 
[leoˈnardo di ˌsɛr ˈpjɛːro da (v)ˈvintʃi] (файл) (што означать: Леонардо, сын пана Пьера з мѣстечка Винчи); * 15. апрѣля 1452, Анкьяно при Винчи – † 2. мая 1519, каштель Кло Люсе д'Амбуаз (Clos Lucé d'Amboise) — многосторонна ренесанчна особа, свѣтознаный италийскый малярь, скулптор, архитект, натуралиста, музикант, вынаходник и конштруктер.
| Леонардо да Вінчі | |
|---|---|
| Leonardo di ser Piero da Vinci | |
 Одгадованый автопортрет, 1510–1515 | |
| Чинность | вытварник, вынаходник, ученый, мыслитель |
| Сфера | Архітектура Відродження, сценографія, інджінїрінґ, Физиология, малярство |
| Жанр | портрет, релігійний живопис, сакральне мистецтво |
| Горожанство | Флорентійська республіка |
| Уроджѣня | апріля 15., 1452 Анкьяно при Винчи |
| Упокоеня | мая 2., 1519 (67 р.) Кло Люсе д'Амбуаз |
| Причина смерти | геморагічний інсульт |
| Учительове | Андреа дель Верроккйо, Іван Аргіропул, Паоло Тосканеллі |
| Учні | Якопо Понтормо, Франческо Мельці, Андреа Соларіо, Чезаре да Сесто, Салаи |
| Праца | Людовіко Сфорца, Чезаре Борджіа |
| Активность | —1519 |
| Отець | Ser Piero da Vinci |
| Мати | Caterina di Meo Lippi |
| Манжелство | none |
| Язык творов | Таліянськый |
| Magnum Opus | |
| Поклоніння волхвів (Леонардо да Вінчі), Мадонна в скелях, Мона Ліза, Тайна вечеря, Пані з горностаєм, Вітрувіанська людина, Благовіщення (Леонардо да Вінчі), Святий Єронім у пустелі, Богородиця і немовля зі святою Анною (Леонардо), Іван Хреститель (Леонардо да Вінчі), Вертолёт Леонардо да Винчи, Портрет Ізабелли д`Есте, Head of a Woman, Спаситель світу, Благовіщення Пресвятої Богородиці | |
.svg) | |
 | |
 Леонардо да Вінчі на ВікіскладѣVIAF:24604287; GND:118640445; LCCN:n79034525; FAST:33122; BNF:11912491s; BHS:15330; NLKR/NLC:jn19990005005; OL:OL54736A;
| |
Творба
едітовати- Звластный погляд на творбу
- Леонардо да Винчи явив образ творця, одповѣдного гуманистичным идеалам добы Высокой Ренесанции. Злучовав во собѣ умѣлецкый талант и обширны научны познаня. Не лишив по собѣ вельо малярскых робот прото, бо приступав ку творбѣ яко ученый, выгледователь, позерав на малярство як на науку и породжѣня природы. В «Трактатѣ о малярствѣ» (1498) выступив яко умѣлствознатель, теоретик умѣня, поважовав за нутне штудировати линѣйну и воздушну перспективу, анатомию и иншы стороны малярства.[1]
| „ | ...его розум быв наставленый так еретично, же ся вобще не мѣстив до рамок даякой религии, быв он, ачей, омного веце филозоф, неж християн | ” | |
| |||
- Найзнамѣйше малярске дѣло
- Его мотто было: «Знай видѣти!» Наперек тому, же не быв плодовитый малярь, створив найвызнамнѣйшый портрет в истории свѣтового малярства — портрет Моны Лизы («Джоконда»), супругы флорентийского торговця Франческо да Джокондо (1503-1506).[1]
- Гипотезы, инженерны проекты, вынаходы
- Леонардо высловив догадку, же Земля не е центром Вселеной, а е лем едно зоз вельох небесных тѣлес. Ему належать многочислены объявлѣня, проекты и выгледованя, намного предстигнувшы его епоху проекты: иригачны системы, металургичны пецы, вальцовны строи, землерыйны машины, подводный човен, танк, лѣтаючый апарат и парашут.[1]
Жерела и одказы
едітовати- Дударев С.Л.: Словарь-справочник по истории средних веков и раннего нового времени (термины, названия, персоналии) — Армавир: Армавирская государственная педагогическая академия; Ставрополь: изд-во «Графа», 2010. — 176 с.
- M. Jourdain, Leonardo Da Vinci., The Monist, Volume 30, Issue 2, 1 April 1920, Pages 281–291, [1]