Ласлов Біров
Ла́слов Бі́ров (мад. Bíró László József; при народжіньови László József Schweiger; по латиноамериканськы записаный ги Ladislao José Biro; 29. септембра 1899, Будапешт – 24. октовбра 1985, Буенос-Айрес) — мадярсько-арґентинськый вынаходник, журналіста. Запатентовав першый комерційно успішный модел кулькової авторучкы. Технічно не быв вынаходником такой першої кулькової ручкы — єї перед 50 роками учинив Джон Лавд, айбо його варіант не быв успішный у продажови.
Ласлов Біров | |
---|---|
мад. Bíró László József | |
Ласлов Біров, приблизно 1978. рук | |
Чинность | вынаходник, новинарь, скулптор |
Горожанство | Мадярьско, Угорьско |
Уроджѣня | септембра 29, 1899 |
Будапешт, Австро-Мадярська імперія | |
Упокоеня | октобра 24, 1985 (86 р.) |
Буенос-Айрес, Арґентина | |
Награды | |
Національна зала слави винахідників США | |
Ласлов Біров на Вікіскладѣ VIAF:11837431; GND:124864384; LCCN:nb2008004332; NLKR/NLC:mzk2013797639; |
Біоґрафія едітовати
Ласлов Біров ся родив у рокови 1899 у мадярсько-жидувськуй файті у Будапештови, у Австро-Мадярськуй імперії. Няньо му ся писав Мозеш Матяш Швайґер (Mózes Mátyás Schweiger), мамка — Янка (дівоча фамилія Улман). Пусля ошколы, Ласлов робив журналістов на Мадярах.
Вынайденя кулькової ручкы едітовати
Роблячи журналістов, Біров замітив, ож чорнило, хоснованоє у печати ґазеты, скоро сохло, тай позад того не мож го было розмастити по папірьови. Ун пробовав тото такой чорнило схосновати на писаня ручков-пером, айбо його ідея не фунґовала; чорнило не затікало на конець такої ручкы.
У рокови 1931 Біров презентовав першый свуй модел кулькової ручкы на Межинароднуй будапештськуй выставци. Над ним Ласлов робив из своим братом Дєрдьом, хеміком; они ся догадали покласти на конець ручкы не перо, а піціцьку сферу, котра ся слобудно крутила тай, обертаючи ся, наберала щи чорнило из картріджа, у тот рувно час даючи го на папірь. Ласлов Біров запатентовав сяку ручку у 1938. рокови у Парижі.
У часі Другої світової войны, у рокови 1943 браты Біровы уєдно из їхньым цімбором тай будучным бізніс-партнером Хуаном Хорхе Мейне (тоже єврейського походжіня) утікли уд націштув у Арґентину. 17. юнія 1943 они зареєстровали у США патент №2390636, тай заклали компанію „Biro Meyne Biro“. У Арґентині кулькова ручка так ся и кличе, birome; сесе слово по суті є складеными до вороха фамиліями Біров тай Мейне.
У рокови 1945 Марсел Бік, голова компанії BIC, купив уд Біровув патент тай учинив ручку своїм головным товаром. Удтовды BIC продали булш ги 100 міліардув кульковых ручок у всьому світови.
Смерть тай дідузнина едітовати
Ласлов Біров умер у арґентинському Буенос-Айресови, у рокови 1985.
У Арґентині День вынаходника ся празднує в уродины Бірова, 29. септембра.
У подакотрых краинах кулькову ручку дотеперь знают пораз кликати „biro“, до них ся удносят Споєноє королювство, Ірландія, Австралія, Італія; хоть тото и є зареєстрованый товарный знак, ун подаґде став общым назывником, так ги є из словами „ксерокс“ авадь „памперс“.
29. септембра 2016 компанія Google дала у свуй єдноименный веб-глядач „Google-дудл“, респ. шпеціалный сяточный малюнок, вінованый Ласлову Бірову.