Крогулець воробятник

Крогулець воробятник (Accipiter nisus) є малый хищ з родины ястрябовых росшыреный в Европі, середнёй і выходной Азії і северній Африцї.

Крогулець воробятник
  • Довжка тїла:
    • самець: 30 - 33 цм
    • саміця: 35 - 39 цм
  • Роспятя крыл:
    • самець: 60 - 63 cm
    • саміця: 74 - 79 cm
  • Вага:
    • самець: 150 ґ
    • саміця: 280 ґ

Крогулець воробятник є тонкый птах з куртыма і шырокыма крылами, цїлком довгыма жовтыма ногами, куртым сивым дзёбаком і довгым хвостом. Самець мать брылицёво сивый хырбет і крыла, білочервеный бріх з чорныма смугами, саміця выразно векша мать буросивый хырбет і крыла і білый бріх з чорныма смугами без червеной фарбы. Молоды птахы мають буро зафарбленый хырбет і буры смугы на брісї.

Крогулець воробатник жыє скрытым способом жывота у лїсах, особливо у шпильковых але в зимі го годен збачіти і в парках або іншых стромовых поростах піля людьского обыстя. Векшына популації є стала, хоць птахы зо севернїшых европскых областей міґрують до северной Африкы, североазійскы популації переважно до северной Індії.

Ёго стравов ся векшынов ставають дрібны пташкы і їх молодята, хоць вынятково ловить і меншы виды ссавцїв, невеликы хробаы або дакотры виды жаб. На свій уловок стерегне на позоровательнї на конарях стромів, кідь мусить, тишко го наслїдує і потім несподївано атакує.
Часто ся ухылює к актівнїшому способу ловлїня: Пролїтавать своїм ревіром без допереду становленого цїля і намагать ся шоковати ніч несподїваючу ся жертву атаком. Замірявать ся передовшыткым на непереглядны і горбковы части (крякы, густы лїсы, теріторії з будовами...). Лїтать скрыто (тїсно над землёв, поздовж земли, поздовж стїн, пролїтавать кряками і стромами...), абы быв збаченый што найпізнїше і міг ся зміцнити уловку скоре, як стигне належно реаґовати.

Нияк часто ся не озывать. Обчас од нёго можеме послухати кейгаве „кее-кее-кее-кее“, на гнїздї ся векшынов озывать швыдкым „кюкюкюкюкю“.

Своє гнїздо собі крогулець воробятник будує на стромах у невеликых вышках, векшынов у конаряк смереків або яліць. Гнїздить од апріля до юла і шторік кладе давку 4 - 6 яєць. Саміця на яйцях сидить по добу 33 днїв. При гнїздиню є высоко зранительный і сподївать ся лем на тото, же го дякуючі замаскованю предатор не збачіть. Молодята опущають гнїздо згруба по 30 днях жывота.

Ґалерія

едітовати

Жрідла і референції

едітовати
 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Krahujec obecný на чеській Вікіпедії.

  • Biolib
  • Černý W.: Ptáci. Praha: Artia, 1980.