Куреник або тыж волове око ці крапивник (Troglodytes troglodytes) є дрібный співавый птах з родины Troglodytidae.

 
Молодый птах

Є выразно маленькый, росте ледва до 9-10 цм а належыть так в найменшым птахам Европы. В роспятю крыл мірять 13-17 цм а важыть 6-12 ґ. Мать курте завалисте тїло, куртый хвіст, якый тримле векшынов спряменый і довшый, на кінцї шпіцятый дзёбак. Зверьха є бурый, чорно смужкованый, спід тїла мать сивый, над оком є видительна світлиша смужка. Очі мать чорны, дзёбак тмаво бурый і ногы світло буры. Обі поглавя суть притім фарбов барже подобны.

Єден з найголоснїшых птахів Европы. Спів є дуже голосный, выразный, колысавый і несподївано закінчованый. Дале годен у нёго послухати тыж натягнуте варовне „церрр“ або выразне „тек тек“, котрым ся озывать в часї ваблїня.

Росшырїня

едітовати

Росшыреный є скоро в цїлій Европі з выїмков части Шкандінавії і Ісланду, на теріторії северной Afriky, в западній, середнїй і выходной Азії а в Северній Америцї. В залежности на єднотливых областях є пак або сталый або перелїтный на курты оддалености. Европска популація виду ся рахує на коло 23-40 міліонів парів.

Жыє в лїсах вшыткых тіпів з густым підростом, тыж в парках, загородах а векшый гущавах.

Етолоґія

едітовати
 
Troglodytes troglodytes
 
Cuculus canorus canorus + Troglodytes troglodytes

Стримує ся передовшыткым на земли або тїсно над нёв. Цїлорочно є теріторіалный а з выїмков часу гнїздїня жыє сам. Вынятком суть лем молоды птахы, якы можуть аж до досягнутю єдного рока творити меншы ґрупы, а зимушнїй час, коли ся на ніч дорослы птахы здружують до меншых ґруп і взаємно притислы к собі так лїпше годны перебыти неприязны теплоты.

В ёго страві переважує компонент з жывотных. Тоту представляють особливо павукы, росточі, малы слимакы, стоножкы, хробачкы, їх яєчка а ларвы. Рослинова часть, яку творить насїня і бобулї, ся в ёго страві обявує лем рїдко.

Гнїздїня

едітовати
 
Саміця в гнїздї з молодятами

Гнїздить в меджах од апріля до юла, а то двараз за рік. Самцї суть высоко поліґамны, што значіть же єден самець мать в своїй теріторії веце гнїздячіх саміць (найчастїше 2-3, у вынятковых припадах аж 4). Сам будує дакілько гнїзд, з котрых собі саміця сама єдно зволить. Гнїздо уміщує міджі корїня стромів, до щербин в стїнї, кменях стромів або в скалї, звычайно у вышцї під 2 м над землёв. Іде о заперту кулёвисту будову з травы, моху, лишайника а листя з вступом на боку. В єдній зношцї бывать 5-8 білых, слабенько флякастых яєць, на котрых 14-16 денній інкубації бере участь лем саміця. О молодята, якы гнїздо опущають по 15-18 днях, ся пак старають обомі родічі. Куреник бывать частым гостителём зозулї.

Дожывать ся коло 3-4, у вынятковых припадах і 6-7 років.

Предаторы

едітовати

Найвекшов грозбов про нёго є мачка (Felis silvestris f. catus), лишка (Vulpes vulpes), куна (Martes sp.) і ястрябовы птахы.

Референції

едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Střízlík obecný на чеській Вікіпедії.