Коморські островы
Комо́рські островы́ (комор. Komori; араб. جزر القمر, фр. Les Comores) — архіпелаґ вулканічного происхоженя в Індійському океанови, в сївернуй части Мозамбікського пролива помежи Мадаґаскаром и Африков. Площадь 2238 км². Обывательство приблизно 900 тис. людий (2010), главным образом народ анталоатра (коморцї).
| Коморські островы | |
|---|---|
 | |
| Держава |  Коморські Острови
|
| Подрядность | Анжуан, Коморські Острови |
| Розлога | 2034 Квадратный кілометер |
| |
 Медия на ВикискладѣVIAF:123236555;GeoNames:921930;OSM:7174449; Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ | |
Острова Нгазіджа (Ґранд-Комор), Ндзуанї (Анжуан), Мвалї (Мохелї), риф Вайе и шор другых[1] формуют републіку Союз Коморськых Острову. Острова Майотта (Маоре), Паманзї, Мзамборо и др. складают французськый заморськый реґіон Майотта, якый так само хотят Коморы.
На главному острові Нгазиджа є дїючый вулкан Картала[2].
Состав
едітовати
Архипелаґ складає ся из 4 великых, 2 невеликых и пару дисятку малых острову.
Географія
едітоватиОстрова горнї (высота до 2300 м). Окруженї кораловыми рифами. Клімат тропічный, вогкый и горячый. Число осадку: уд 1100 до 3000 мм в гуд. Вирхнї частї берегу гор покрытї густыми тропічными хащами, дулу находят ся саваны и корчові гущи. Круглый гуд є опасность зараженя малярійов. Май высока точка — дїючый вулкан Картала (2361 м).
Геологічно май старый остров — Майотта, його протяглость — 39 км, ширина — 22 км, сама высока точка — гора Бенара (фр. Mont Bénara, 660 м). Из-за вулканічного происхоженя в даякых районах землї доста родючі. Кораловый риф, окружающый велику часть острова, застачає його рыбов и охраняє місні суды.
Удкликованя
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Коморские острова на російскій Вікіпедії.
- ↑ Топографические карты мира (по ru). Архівна копія з оріґінала зроблена 2015-03-22. https://web.archive.org/web/20150322203440/http://loadmap.net/. [перевірено 2015-04-02].
- ↑ {{{тітул}}} / Гл. ред. Н. Л. Мещеряков.