Кола́ч — солодкый істяник причиненый многыми добавниками, главны инґредієнтыколача є мӱд авадь цукор, масло, молоко, оріхы и друга овоцина, яйця, човколада авадь какао и всяка овоцина и мармелада).[1] Може быти различного облика, аци майчасто є круглого ци прямоуголного обліка. Істяникы и кіста называвуть ся сытні колачі авадь колачиды.

Човколадні колачі
Коричневі колачі из какао
Добош торта єдна из первых видӯв колача

Історія

едітовати

Колачі и посластици были ищи из древньых часӯв. Пекли их старі Египтяне, Грекы, Римляни. Китайськый изюм, молоко у порошкови, у свю̄м товару мав го каждый торговиць, путник и вандраш Марко Поло. Перві колачі из солодкого сыра (сира и меда), своёверзна подоба торты и сыра (чізкейк) учиненоє у Грецьку у час первой Олімпіады , у 776 році до. н. е.


Термін „торта“ мать зовсім другу історію. Тото є перевод вікінгӯв старнордицкого слова „кака“.

Старі Грекы за колач звали πλακοῦς (plakous), што је изнамо уд речи за „равно“, πλακόεις (plakoeis). Печена є из мукы помішаной из яйцьми, молоком, оріхома и медом. Плацента ся пекла на падиментови за упічку авадь косиці на упічку.[2]

Ґалерея

едітовати
  1. Речник српскога језика. Нови Сад: Матица српска. 2011. pp. 537. 
  2. whatscookingamerica.net. June 2016. https://whatscookingamerica.net/History/CakeHistory.htm.