Старовікый Еґіпет быв єднов з вызначных і тыж найстаршых старовікых цівілізацій в Середоземній области і на Переднїм Выходї. Єй центром была область северовыходной Африкы на теріторії днешнёго Еґіпта, де ся концентровала поздовж нижнёго току рікы Ніл аж ку першому катаракту творячого природну граніцю южной граніцї. Шпеціфічны условія нілской долины і правилных нілскых заплав уможнили в контрастї з обмедженыма можностями тогдышнёй Сагары дуже скоро перемінити окраї заплавовой области на высоко выносну польногосподарьску землю, і то простыма управами природного середовища. Тото вело ку значному концентрованю жытелїв до долины і ку ёго незавіслости на сусїднїх областях і наслїдно і середовища. В різных епохах вплив еґіпетьскых пановників обсяговав і далшы области, особливо на югу теріторії Нубії, на северї Сінайскый півостров і южну Леванту, дале пак Западну пустыню враховано єй оаз, Выходну пустыню і берег Червеного моря. Тоты теріторія але векшынов не были самотныма Еґіпетянами триманы за часть Еґіпта як такого, о чім свідчать їх незвычайны назвы хоснованы в еґіптщінї.

Головны центра старовікого Еґіпета

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.