Камеру́н авадь Репу́бліка Камеру́н (фр. Cameroun) (анґл. Caneroon) — крайна у Централнӯв Африці, мать берегову лінію у 320 км.

Камерун
République du Cameroun
Прапор КамерунуГерб Камеруну
Є єдным из суверенна держава, Країна, републіка
Часть од Середня Африка
Дата створення / заснування 1 януара 1960
Офіційна назва Cameroun, République du Cameroun, Republic of Cameroon, Hautugo Kamerun
Назва офіційною / оригінальною мовою République du Cameroun
Коротка назва 🇨🇲
, , , ,
Очікувана тривалість життя 58,073 рік
Катойконім Cameroonian, kameruni, camerouner, camerounais, Kamerunano, Kamerunänan, كاميروني, كاميرونية, كاميرونيون, קמרוני, קמרונית, camerunezi, camerunez, cameruneză, ক্যামেরুনীয়, camerunese, camerunesi, camerunes, camerunés, camerunesa, Kamerunano, Καμερουνέζος, Καμερουνέζα, Camerounaise, Camerounais, camerunezo, camerunezi, cameruneza, cameruneze, كاميروني, كاميرونية, كاميرونيين, كاميرونيات, Camarúnach
Офіційна мова французькый язык, анґліцькый язык
Гімн Гімн Камеруну
Культура культура Камеруна
Текст девізу Paix – Travail – Patrie, Peace – Work – Fatherland, Мир - труд - Родина, All of Africa in one country, Affrica Cyfan Mewn Un Wald
Континент Африка
Держава Камерун
Столиця Яунде
Часовий пояс Західноафриканський час, UTC+1, Africa/Douala
Розташовується на водоймі Чад, Гвінейська затока, Атлантічный океан
У межах природно-географічного об'єкта Середня Африка
Географічні координати 5°8′0″N 12°39′0″E
Найсхідніша точка 2°13′11″N 16°11′28″E
Найпівнічніша точка 13°4′48″N 14°4′48″E
Найпівденніша точка 1°39′21″N 16°3′21″E
Найзахідніша точка 4°32′11″N 8°29′57″E
Геодані Data:Cameroon.map
Найвища точка Камерун
Найнижча точка Біафра
Форма правління републіка
Посада голови держави президент Камеруна
Голова держави Поль Бія
Посада голови уряду прем'єр-міністр Камеруну
Керівник виконавчої влади Джозеф Нгуте
Виконавча влада Уряд Камеруну
Законодавчий орган Parliament of Cameroon
Найвищий судовий орган Верховный суд Камеруна
Центральний банк Банк держав Центральної Африки
Дипломатичні стосунки Нїмецько, Австральскый Союз, Франція, Ніґерія, Тайван, Ґрузія, Корейска Людова Демократична Република, Кітайска Народна Републіка
Член у Орґанізація Зъєдноченых Націй, Африцька унія, Сполоченство Націй, Світова торгова орґанізація, Організація Ісламського співробітництва, Міджінародна банка реконштрукції і розвоя, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція з гарантій інвестицій, Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів, Африканський банк розвитку, ЮНАМИД, Країни Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону, Банк держав Центральної Африки, Организация по гармонизации коммерческого права в Африке, Інтерпол, Організація із заборони хімічної зброї, Міжнародна гідрографічна організація, ЮНЕСКО, Group on Earth Observations, АФРИСТАТ, Gulf of Guinea Commission, Свѣтова поштова уния, ITU, Франкофонія, Всесвітній день цивільної оборони, Всесвітня метеорологічна організація, Світова орґанізація охороны здоровя, Економічне співтовариство країн Центральної Африки, Всесвітня митна організація
Вік повноліття 21 років
Шлюбний вік 15 років, 18 років
Кількість населення 24 053 727
Чисельність чоловічого населення 12 855 489, 13 210 626, 13 564 231, 13 922 522
Чисельність жіночого населення 12 926 852, 13 280 460, 13 634 397, 13 992 014
Адміністративно-територіально поділяється на Адамава, Центральний регіон, Східний Регіон, Крайньопівнічний регіон, Прибережний регіон, Північний регіон, Північно-Західний регіон, Південний регіон, Південно-Західний регіон, Західний регіон
Валюта центральноафриканський франк
Номінальний ВВП 45 338 285 386 США долар, 44 341 646 509 США долар
Індекс людського розвитку 0,576
Inequality-adjusted Human Development Index 0,393
Рівень самогубств 12,2
Рівень безробіття 4±1 відсоток
Місто-побратим Цушіма
Спільний кордон із Середнёафрицька републіка, Чад, Конґо, Екваторіальна Гвінея, Ґабон, Ніґерія
Сторона автомобільного руху праворуч
Мережева напруга 220 вольт
Тип електричного роз'єму Europlug, CEE 7/5
На заміну Объединённая Республика Камерун, Cameroon
Мова комунікації анґліцькый язык, ису, Psikyɛ, Cameroon Mambila, Мофу-гудур, Leti, ком, Молоко, Нгамбай, Mankon, Glavda, Bung, Вандала, Гуде, Nzanyi, Maɗa, Mazagway, Mbodomo, Mbudum, Mfumte, Gawar, Gvoko, Кака, Zhoa, South Giziga, Mbuko, Lagwan, Malgbe, Maslam, Matal, Tsuvan, Ngoshie, Merey, Mser, Muyang, Mefele, Ndai, Nsei, Dek, Дули, Eman, Parkwa, Pam, Кувок, Ваме, Wuzlam, Mbe', Buwal, North Giziga, Fang, Daba, Usaghade, Mendankwe-Nkwen, Luo, Musgu, Yukuben, Mono, Iyive, To, Мпаде, Kolbila, Tuotomb, Kuk, Kung, Twendi, Куо, La'bi, Laimbue, ямбета, Мамбай, Beezen, Boki, Bamukumbit, Маджера, Weh, Busam, Dii, Afade, Kaalong, Denya, Чунг, номаанде, Ekoi, Dowayo, Чадский диалект арабского языка, Eton, Evant, Хина, Massa, Zumaya, Ipulo, Jukun Takum, эвондо, Ceve, Suwu, Kol, камерунский пиджин, Kemezung, Nyokon, Каре (язык), Nzime, Kwa’, Кванджа, Kwakum, Koma, Fa’, Korop, Kuteb, Кеньянг, Koshin, Mengisa, Mpumpong, Мпемо, Kendem, Kako, Каранг, Manta, Ndoro, Аджумбу, Мафа, Nkongho, Mundani, Nagumi, Мом джанго, Voko, Mbule, ламнсо, Limba, Limbum, Makaa, Medumba, Ngwo, муданг, Mundabli, Mboa, Njen, Naki, Ndemli, Menka, Noni, Nimbari, Nga'ka, Mesaka, Meta', Nda’nda’, Məgaka, Zulgo-Gemzek, Hya, Бамум, Esimbi, Sharwa, Dzodinka, Njem, Hijuk, Гомала, Gidar, фефе, нгиембун, Oroko, Нгомба, Пиньин, Пана (язык), Ngombale, Osatu, Oku, Baca, Oblo, Gunu, Chamba Leko, Kamkam, Nzakambay, Nyong, Нгве, Mmen, Ngie, Mbum, Kutin, Nizaa, Tikar, Мбембе, северо-западный гбайя, Сво, Tibea, Saari, Tuki, Tupuri, Pol, тунен, Kpwe, Wawa, вуте, Wushi, Yamba, Йемба, Yasa, кера, Peve, Hdi, Bata, Musey, Jimi, Ɗugwor, North Mofu, Zizilivakan, Jina, Yedina, Baldemu, Vemgo-Mabas, Bana, французькый язык, Дуала, баса, Бік'я, Фанґ, квасио, Тив, Yeni, Mbili-Mbui, Кого (язык), Fut, Balo, Bankon, Бабанки, Papia, Munka, Bamali, Bangolan, Bambalang, Aghem, Akum, Atong, Mungbam, Bafaw-Balong, Vengo, Awing, Bafanji, Ambele, Dama, Gimme, Kwaja, Ngamambo, Gimnime, Dugun, Ncane, Северный фали, Elip, Yangben, Mmaala, South Fali, Central Kanuri, Adamaua-Fulfulde, Bakole, Kose, мка, Mbo, Wumboko, Duupa, Gyele, Bonkeng, Rombi, Bafia, Sosi, Wovea, Bebil, Bati, Bangandu, Beba, Bebele, Bekwil, Bulu, Busuu, Menchum, Bebe, Bishuo, Бомвали, Bamenyam, Byep, Bitare, Bum, Noho, Бака
Досліджується в Cameroon studies
Площа 475 442±1 Квадратный кілометер
Офіціална сторонка https://www.prc.cm/fr/
Гештег Cameroon
Інтернет-домен найвищого рівня .cm
,
Опис прапора Прапор Камеруну
Опис герба Герб Камеруну
Описано в Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Meyers Konversations-Lexikon, 4. Auflage (1885–1890), The New Student's Reference Work
Географія теми Географія Камеруну
Має властивість невільна країна
Історія теми Історія Камеруну
Робочий список проєкту Вікімедіа Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений
Ревю (оглядова стаття) Вікімедіа outline of Cameroon
Сторона залізничного руху праворуч
Економіка теми економіка Камеруну
Демографія теми Населення Камеруну
Кількість дітей, які не вчаться в школі 1 773 968
Коефіцієнт Джині 46,6
Сумарний коефіцієнт народжуваності 4,704
Міське населення 14 687 684, 15 248 270, 15 815 458, 16 395 044
Сільське населення 11 094 657, 11 242 817, 11 383 170, 11 519 492
Рівень грамотності 75 відсоток
Індекс демократії 2,77
Індекс управління BTI 3,25, 3,39, 3,24, 3,32, 3,63, 3,46, 3,95
Індекс стану BTI 4,31, 4,46, 4,4, 4,29, 4,43, 4,26, 4,23, 4,08, 4,11
Народжуваність 36,147, 35,507, 34,938, 34,352
Смертність 8,16, 8,419, 8,582, 8,225
Happy Planet Index score 39,9
MCC код країни у мобільному зв'язку 624
Телефонний код країни +237
Номер телефону екстреної служби 112
Код на номерних знаках CAM
Цифри морської ідентифікації 613
Символ Юнікоду 🇨🇲
Не плутати з Kamerun
Галерея Вікісховища Cameroun / Cameroon
Категорія Вікісховища Cameroon
Вікімедіапортал із теми Портал:Камерун
Основна катеґорія за темов Категорія:Камерун
Пов’язані персоналії Категорія:Персоналії:Камерун
Категорія людей, що тут народилися Категорія:Уродженці Камеруну
Категорія людей, що тут померли Категорія:Померли в Камеруні
Категорія для знятих в цьому місці фільмів Category:Films shot in Cameroon
Категорія мап на Вікісховищі Category:Maps of Cameroon
Мапа
Cameroon

5°8′0″N 12°39′0″E

Ґеоґрафія

едітовати
 
Вулканічный нек у Камерунови.

Камерун, шчо занимать 475 442 км²[1], є 53-ыв за площадёв крайнов у світови. Исе мало бӯлше, ге Свеньско вадь штат Каліфорнія; крайну мож поруняти за розмірами из Папуа Новыв Ґвінеёв.

Камерун розділеный на пять основных ґеоґрафічных зон, шчо удрознявуть ся домінувучыми фізичными, кліматичными и озелененныма особенностями.

Історія

едітовати
  Подробно см.: Історія Камеруну


Нова історія

едітовати

Камерун быв німицькыв колоніёв из 1884 року; пуд час Первой світовой во̄йны крайна была захвачена союзными силами и поділена миже Великыв Британіёв и Франціёв.

Новӯтня історія

едітовати

У 1960 Камерун получив независность, а у 1961 розшырилася у бӯк Ніґерії.

Иппен позерайте

едітовати
  • Вароші Камерунуа
  1. Population by sex, rate of population increase, surface area and density / Demographic Yearbook 2004 (United Nations Statistics Division). Архівна копія з оріґінала зроблена 8 серпня 2019. https://web.archive.org/web/20190808000616/https://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/DYB2003/Table03.pdf. [перевірено 17 вересня 2019].