Осиф Ґаґанець (*10. апріля 1793, Вышній Тварожець – †22. децембра 1875, Пряшів) — вызначный русиньскый народный обродженецькый дїятель, будитель Русинів, єпіскоп Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії.

Осиф Ґаґанець
Чинность католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ, політік
Горожанство Мадярьско
Уроджѣня 10 апріля 1793, 25 марца 1793
Бардеёв
Упокоеня 22 децембра 1875
Пряшів
 Осиф Ґаґанець на Вікіскладѣ
VIAF:3934156565723423500007; GKG:/g/120vhgdt;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Осиф Ґаґанець
Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові 1862 - основаный Осифом Ґаґанцьом на основі рекомендації Александра Духновіча з думков підпорити худобых ґрецкокатоліцькых штудентів, будучіх священиків.

Біоґрафія

едітовати

О. Ґаґанець ся народив у Вышнїм Тварожцю и быв хрещеный 10. апріля 1793. Походив з родины желїзничаря, варташа желїзничной лінії ДукляҐорлицї. Учів ся в основній школї в Бардеёві (1801–1804), ґімназіалны рокы провів у піарістічнім монастырю в столічным місті Шатораяуйгей (1805–1807). Штудовав філозофію на Великоварадиньскій академії (1811-12) і теолоґію на богословскій семінарії в Трнаві. За священика быв высвяченый в р. 1816 і за єпіскопа быв менованый папов Ґреґором XVI. другого авґуста 1842 [1]. Высвяченый быв в цісарьскій капліцї у Відню, за участи цісарьского двора, мукачевскым єпіскопом Василём Поповічом. Старав ся о выхову священиків-патріотів, якы в часах твердой мадярізації бы доказали свому народови передавати як церьковны, так і народны традіції з ґенерації на ґенерацію. Снажив ся рішати ай соціалны проблемы в єпархії. Силно выступав проти мадярізації Русинів і підпоровав русиньскых народных дїятелїв А. Духновіча і А. Добряньского. В року 1849 го закликали до Дебреціна, де тогды мала резіденцію мадярьска влада і мусив їм пояснити своє дїйствованя. По неуспішній револуції 1848–49 брав участь на готовлїню меморанда А. Добряньского з пожадавками русиньского народа. У септембрі р. 1862 довєдна з А. Духновічом і А. Добряньскым в Пряшові сполузасновав русиньску културну орґанізацію Общество св. Іоанна Крестителя.

Література

едітовати

Референції

едітовати
  1. Офіц. стор. Пряшовского ґрекокатолицького єпіскопства/слов.