Йоаким Холошняй

Йоаким Холошняй, *25. януар 1932, Руски Керестур, Кральовство Югославия – †19. марец 2017, Дюрдьов, Република Сербиясвященїк, писатель, музикант, длугорочни дюрдьовски парох, котри на тей длужносци службовал нєполни 46 роки, протоєрей ставрофор, бачки декан, руски културни дїятель.[1][2]

Йоаким Холошняй
BLANK.jpg
фото
Чинность священик, писатель, музикант, културный активиста
Уроджѣня януара 25, 1932(1932-01-25)
Мѣсто роджѣня Руски Керестур, Кральовство Югославия
Упокоеня марца 19, 2017 (85 р.)
Мѣсто смерти Дюрдьов, Република Сербия
***

Школи и фамелияРедагувати

О. Йоаким Холошняй народзени 25. януара 1932. року у Руским Керестуре, дзе закончел основну школу, ґимназию у Вербаше, а богословию на Римокатолїцким богословским факултету у Заґребе. За священїка го пошвецел владика Гавриїл Букатко 9. мая 1958. року у Руским Керестуре.[3][1]

Бул оженєти з Амалию, нар. Микловш, з котру мал седмеро дзеци, а з котрих двоме священїки.[1]

Животна драга и дїлоРедагувати

Душпастирска робота[1]

Перше место його священїцкого служеня була управа парохийох Печно, Ґрабар и Прибич у Жумберку од 1958. по 1962. рок, а од 1962. по 1971. рок службовал у Миклошевцох.

За управителя парохиї у Дюрдьове бул меновани 1. октобра 1971. року, а од 1979. року бул и бачки декан.

Од 12. октобра 1983. року о. Холошняй бул член Литурґийней и Будовательней ради Крижевского владичества, за протоєрея ставрофора Святи Римски Престол меновал го 1985. року, а 1986. постал конзултор, док член Священїцкей ради постал 1988. року.

До Литурґийней и Будовательней ради ище раз бул меновани 1989. року, а кед 1999. року бул основани Владически викарият за Сербию и Чарну Гору (тота державна заєднїца ше волала и Югославия), о. Йоаким Холошняй бул меновани за викара того викарияту, хтори постоял по снованє терашнього Апостолского еґзархату 28. авґуста 2003. року.

Паноцец Йоаким Холошняй барз вельо будовал – у церковней порти у Дюрдьове збудовал пасторални центер з красну салу и другима просториями. Оправял и адаптовал парохийни дом и церкву, на хторей поробени нови верх на турнї, обновена нукашньосц церкви. На теметове у Дюрдьове збудована и стилска каплїца з криптами за хованє, участвовал у вибудови парохийного дому нашей церкви у Ґосподїнцох.

Културна дїялносц[1][3][4]

О. Йоаким Холошняй и писал – приповедки, алє и популарно-науково твори, а єден з нїх – „Упознай свой обряд” – роки ше у предлуженьох публикує у християнским часопису „Дзвони”.

Попри тим, о. Йоаким Холошняй останє запаметани и по високих уметнїцких досягох и краси пестованя церковней музичней творчосци и своїм позарядовим шпиваню з прекрасним тенором, а познате же цала його фамелия барз музикална.

Його соло-партия у „Отче наш”, композитора Дубеньского, а у виводзеню Хору „Розанов” – здобула антолоґийне значенє. Участвовал у видаваню трох авдио-касетох з нашу церковну музику, Зборнїку вибраних писньох зоз Саночного, Служби Божей и Парастосу карпаторуского богослужебного розшпиву. Попри зоз свою фамелию, шпивал и у спомнутим Церковним хору „Розанов”, а окрем священїцкей роботи, бул активни и на других подручох, так же мал значну улогу и у снованю „Рускей одлоги” (музейней збирки) у Дюрдьове.

Зоз сином Михалом позберал историйно-етноґрафску збирку „Руска одлога”, в цалосци 1229 артефакти з материялней култури Руснацох. Гевтот културни скарб з їх привредного, културно-просвитного и дружтвеного живота у тим валалє чува ше у рамикох грекокатолїцкей парохиї у Дюрдьове.

ОпущенєРедагувати

О. Йоаким Холошняй ше упокоєл внєдзелю, 19. марца 2017. Поховани на дюрдьовском теметове у першим шоре блїзко каплїчки. Почитованого дюрдьовского пароха на його остатню драгу випровадзел апостолски еґзарх владика Георгий Джуджар и числени вирни и гражданє, нє лєм з Дюрдьова, алє и з других местох.[2]

Источнїки и вязиРедагувати

РеференциїРедагувати

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 О. Миз
  2. 2,0 2,1 Сас
  3. 3,0 3,1 Paul Robert Magocsi
  4. Завод за културу войводянских Руснацох