Йежы Чайковски
Йежы Чайковски (пол. Jerzy Czajkowski; *4 апрѣль 1931, Коломыя, Рѣчь Посполита II. (днесь Украина)) — польскый етнограф, експерт в истории културы и умѣлства, музеолог, высокошколскый професор в Жешовѣ и Ярославѣ.[1]
| Йежы Чайковски | |
|---|---|
| пол. Jerzy Czajkowski | |
 Проф. Чайковски в сканзену Санок, 2011 | |
| Чинность | етнограф, музеолог, професор высокых школ |
| Горожанство | Польско |
| Уроджѣня | апріля 4., 1931 |
| Коломыя, Рѣчь Посполита II. (днесь Украина) | |
| Ошкола | Ягелоньска универзита |
| Праца | Материалы музея людовой архитектуры в Саноку, Музей людовой архитектуры в Саноку |
| Награды | |
| заслужений діяч культури Польщі, Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі, почётный знак «За заслуги перед Саноком», медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis», Q97175029 | |
 Йежы Чайковски на ВікіскладѣVIAF:12378189; GND:1261210948; LCCN:n83318890; BNF:123242226; NLKR/NLC:mub2011649646; GKG:/g/121c08yl;
| |
Биография
едітоватиШтудии
едітоватиВ року 1950 зачав штудовати етнографию на Ягеллонской универзитѣ. По завершѣню первого ступня штудий в року 1953 достав роботу в Етнографичном музею в Краковѣ. В року 1959 екстерно зыскав ступень магистра. В року 1965 обгаив докторску роботу Сельское бываня в Низкых Бескидах и прилеглой верховинѣ.
Етнография и музеология
едітоватиПо такой двадцятьрочной роботѣ в Етнографичном музею в Краковѣ (1953–1972) од януара 1972 до 1. апрѣля 1999 быв директором Музея людовой архитектуры в Саноку.[2][3] В роках 1974–1998 быв головным редактором научного журнала Материалы музея людовой архитектуры в Саноку (чч. 19–34) и его активным приспѣвательом.[4] Быв закладательом периодичного выданя Acta Scansenologica.[5] Йежы Чайковски автор великого числа публикаций з области етнографии.
Проф. Чайковскый тыж редаговав двотомный зборник зглядовань о Лемковинѣ: „Łemkowie w historií i kulturze Karpat“, котрый мѣстить и его властный докладный нарис о найдавнѣйшых заселѣнях сѣверных схылох Карпат. На его думку, хребты Нижних Бескидох, територия, яка пак стала ся знама як Лемковина, не была заселена аж до зачатку XIII. ст., коли первы Волохы, пастырѣ, появили ся на ей теренах. Позднѣйше волошскы осады спорадично ся появляли по обадвох боках Карпат. Румыны подля походжѣня, Волохы ся скоро асимиловали з Русинами, приходниками з выходу.[1]
Выбраны публикации
едітовати- Budownictwo ludowe Podkarpacia (1977)
- Muzea na wolnym powietrzu w Europie. Historia - dzień dzisiejszy - perspektywy (1984)
- Park Etnograficzny w Sanoku. Przewodnik (1988)
- Budownictwo ludowe w Karpatach w XVI-XIX w. Źródła, komentarze (1988)
- Łemkowie w historii i kulturze Karpat pod red. Jerzego Czajkowskiego. Cześć I (1995)
- Studia nad Łemkowszczyzną (1999)
- Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku z perspektywy 45 lat, //Materiały Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. – Nr 36 (2004), s. 17-61 2005
- Ochrona obiektów przemysłowych w muzeach na wolnym powietrzu, Acta Scansenologica. – T. 9 (2005), s. 9-37 2006
- Historyczne, osadnicze i etniczne warunki kształtowania się kultur po północnej stronie Karpat Zeszyty Sądecko-Spiskie. – T. 1 (2006), s. 18-49
Жерела и одказы
едітовати- Oberc, Władysława, red.; Oberc, Franciszek, red.: // Prasa ziemi sanockiej od roku 1990. „Zeszyty Archiwum Ziemi Sanockiej”. 5: Prasa ziemi sanockiej – informator. — Sanok: Fundacja „Archiwum Ziemi Sanockiej: 2005. ISSN 1731-870X пол.
- П. Р. Маґочій: Чайковський Єжі // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. С. 799
Референции
едітовати- ↑ 1,0 1,1 П. Р. Маґочій
- ↑ Henryk Olszański. Kronika Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. „Tygodnik Sanocki”. Nr 41 (361), s. 6, 9 października 1998.
- ↑ Z historii PCK (1). 80 at w służbie potrzebującym. „Tygodnik Sanocki”. Nr 24 (396), s. 3, 11 czerwca 1999.
- ↑ Oberc F., Pisma naukowe i popularnonaukowe, s. 199
- ↑ Oberc F., Sylwetki (dziennikarzy, wydawców, redaktorów), s. 211
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Jerzy Czajkowski на польскій Вікіпедії.