Хробач

Хробач (Insecta) є клас шістьногых з тіпу членистоногых, якы мають роздїлене тїло до трёх чланків (голова, грудь і гузіця). Про вшыткы виды є характерістічне, же мають три пары ніг, векшынов зложены очі, тыкадла а суть єдиныма членистоногыма, котры годны актівно лїтати. Іде о розмаїту ґрупу жывотин на світї, яка загорнює веце як міліон описаных видів. Хробач представлять веце як половину вшыткых знаёмых жыючіх орґанізмів. Чісло єствуючіх видів ся одгадує на 6–10 міліонів а є можливе же представляють веце як 90% вшыткых жывых форм на Земли. Хробач можеме нати скоро в каждім середовищу нашой планеты, хоць наприклад лем в малім чіслї обывать океаны, де переважують ракообразны. Новы виды ся обявують переважно в тропічных областях, в котрых хробач достала на найвекшу видову розмаїтость, але новы виды ся обявують і в Европі.

Пчола зберать нектарь

Великость днешнїх видів дорослой хробачі колыше од 0,139 мм у халцідок виду Dicopomorpha echmepterygis аж до 567 мм у виду Phobaeticus chani. Найтяжшый здокументованый сучасный вид хробачі є кобылка з виду Deinacrida з вагов 70 ґ. В минулости жыла і овелё векша хробач, найвеце знама є важка Meganeura monyi з карбону, яка мала роспятя крыл аж 750 мм. Еволучне одношіня хробачі к другым ґрупам є заты неясный, хоць ся появили доказы же хробач і ракоподобны мають тотых самых предків.

Одказы

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Hmyz на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.