Зяблик, березівка (Fringilla coelebs) є малый співак з родины вюрковых. Є шыроко росшыреный, жыє на вшыткых контінентах выходной півкулї а вдяка свому частому перебываню в тїсній близкости людьского обыстя є і добрї знамый. Самець є дякуючі свому зафарблїню напросто незамінительный. А наспак саміця є переважно невыразно бура із світло ружовым бріхом.

Самець зяблика в свадьбянім шатї

Зяблик є переважно насїняпожераючій, у молодять але грають вызначну ролю стравы і хробакы. Гнїздить в богатых кряках або на стромах, де собі будує углядне гнїздо масковане мохом а лишайником.

ОписРедагувати

Зяблик є великый дас як воробель, росте до 14 - 16 цм, роспятя крыл мірять 24,5 - 28,5 цм а важыть коло міджі 18 - 29 ґ. Мать релатівно тонке тїло, довгый хвіст і куртый міцный дзёбак тіпічный про насїняпожераючі птахы.

Самець є дякуючо свому характерістічному зафарблїню напросто незамінительный. В свадьбянім шатї мать ясно бурочервеный хырбет, ружовый спід тїла, синёсиве тимя, шыю і дзёбак а оливово зелену гудзіцю. При лїтаню і покою суть у обох поглавях тыж видительны дві выразны смужкы на крылах і хвостї. В простім шатї є самець дакус менше выразный і мать о дашто блядше піря, стале є але дуже характерістічно зафарбленый.

Саміцї суть цїлый рік небарз выразны, зверьха зеленосивы і спід тїла мають сивый з ружовым надыхом. Молоды птахы суть саміцям барже подобны, на розлуку од них але нe мають зеленавый хвіст.

Зяблик лїтать вовками, на земли підскакує або побігує.

ГолосРедагувати

 
Співаючій самець на конарю

Озывать ся дуже часто і характерістічно, звычайно ясным пінк (в часї ваблїня) або тріф (знамым як "кликаня доджу"), як лїтать тыж знамым їп-їп а при вырушіню ці страху невыразным се-се-се-се.

Спів зяблика є шыроко знамый і твореный рядов звучный ясных тонів (в основі ррр-чафчафчафрайчак).Тырвать максімално пять секунд, за минуту го так самець може повторяти аж 10 ×. Навеце мать і 2 або 3 різны верзії а в різных частях світа є ёго подоба мінлива. Самцї звычайно наперед повторяють спів по іншых представителях свого виду, але обчас можуть одпослухати і голосы другый видів співаків.

Зяблик

Награвка з голосом

Мате проблем пустити авдіо? Посмотьте поміч

РосшырїняРедагувати

 
Лїсы з богатым поростом суть про зяблика природным біотопом

Зяблик є дуже росшыреный співак, котрого отцюзнинов є Европа, Азія і Африка. Гнїздить практічно в цїлій Европі з выїмков Ісланду а найсевернїшой части Шкандінавії, в Asii засягує на западї аж по Афґаністан. Ізоловано гнїздить тыж в северній Африцї. Часточно є перелїтный, птахы із середнёй Европы на граніцї септембра і октобра міґрують напрямом до западной і юговыходной Европы, одкы ся назад зачінають вертати уж бігом марца.

Чоловіком быв зяблик заволоченый тыж до Австралії і на Новый Зеланд.


Жыє в цїлій рядї країн. Найчастїше жыє в лїсах, парках і загородах, де ся му нукають вгодны гнїздовы місця і легко доступна страва, по выгнїздїню ся тыж часто переміюує на господарьскы ґрунты, на берегы рік ці іншы одкрыты пространства.

ЧісленостьРедагувати

В сучасній добі є зяблик з майже 220 000 000 екземпларами з найчісленїшых птахів Европы. Дуже россяглый мать і ареал росшырїня, котрый займять плоху велику дас 10 міліонів км². Дякуючі своїй чіслености є од року 2008 в Червенім списку IUCN офіціално рядженый міджі мало засягнуты виды і закля у нёго не были спущены жадны офіціалны охранарьскы актівіты.

ЕколоґіяРедагувати

Зяблик мімо часу гнїздїня, коли ся здружує до парів, жыє сам, през зиму і в громадї з другыма зернопожераючіма птахами. Стримує ся притім на стромах, але по страву векшынов лїтать долов на землю.

СтраваРедагувати

 
Пар зябликів при гляданю стравы

Належыть міджі зернопожераючі птахы, то значіть, же значну часть стравы у нёго суть насїня, у того виду конкретно аж три четвертины.

ПредаторыРедагувати

Зяблик є про свою малу великость і богате росшырїня часто жертвов найрізнїшых предаторів. Дорослы птахы ся ставають часто жертвов ястрябовых хищів, сов і мачок, на яйцях і молодятах ся часто прижывлюють зясь птахы з родины вороновых.

РозмножованяРедагувати

 
Топтаня

Самець є в часї розмножованя силно теріторіалный і із свого теріторія выганять вшыткых можных самчіх конкурентів. Як нагварять саміцю, пелехать своє піря і увагу саміцї пробує путати ваблїнём і выставованём своёй ясно зафарбленой груди.

 
Молодята в гнїздї

На будованю гнїзда, як зачінать уж в марцу, бере участь лем саміця. Звычайно є уміщене у вышцї 2 - 10 метрів на бочных конарях стромів або кряків і базовым матеріалом про ставляня суть рослины і корінкы, котры лїпить павучінами, з внутрїшнёй стороны го часто стеле пірками а з вонкашнёй гнїздо маскує лишайниками, мохом а часто і далшым мягкым матеріалом.

Шторік гнїздить раз або двараз, раз в меджах од апріля до мая, припадно в меджах од юна до юла. В каждій зношцї бывать 4 - 6 світлых, 19 × 14,5 мм великых яєць з рідкыма тмавыма фляками, на котрых сидить саміця сидить. Молодята ся лягнуть по 12 - 13 днях і наперед суть обомі родічами кормлены малыма безхырбетныма. Гнїздо опущають згруба по 13 - 14 днях.

Затля найстаршый зазначеный екземпларь ся у вольній природї дожыв цїлых 14 років.

Зяблик є єдным з трёх представителїв роду Fringilla.

Росшыреный є в дакілько підвидах, їх чісло не є але усталене. Найчастїше їх бывать спомянутых 7 - 8.

РеференціїРедагувати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Pěnkava obecná на чеській Вікіпедії.