Жовтогрудка (Serinus canaria) є вид меншого птаха з родины вюрковых.

Жовтогрудка
Serinus canaria canaria
  • Довжка тїла: 12,5 цм
  • Довжка крыла: 71-77 мм
  • Вага: 15-20 ґ

Жовтогрудка мать верьхню часть тїла і бокы буро лінькованы. Самець мать жовто зелену голову і грудь, тварь і надочну смужку. Гудзіця є сыто жовта, спід білаво світлый. Саміця є зафарблена подобно але фарбы суть менше выразны, голова є сивіша і грудь насподї менше жовта. Молоды птахы суть буры з тмавшым закалїнём.[1].

Еколоґія

едітовати

Жовтогрудка жыє іщі днесь на Канарьскых островах, Азорах і Мадеірї. Тіпічным біотом суть загороды, виніцї і кряковы збоча[1]. Ёго спів є приємне цверликаня, котре але не годен порівнати із співом днешнїх шляхтеных жовтогрудок. Гнїздить в лїсовых країнах бо про успішне гнїздїня потребує стромы або крякы. Гнїздо будують векшынов саміцї з моху і конариків і стелять го світлым матеріалом і білыма волокнами. Дико жыючі жовтогрудкы жыють в часї гнїздїня в парах, в далшій части рока але творять ґрупы аж з пятьдесят екземпларів, припадно і веце.

Курта історія удомашнїня

едітовати

Жовтогрудка признавана за найдовше удомашненого клїткового птаха. Чолові доместіковав другы виды птахів, наприклад куркы правда уж давно, але добывав їх все лем з природы. Аж жовтогрудку зачав в клїтках і одхововати. Мусило то быти выгодне, практічне і выносне. Тоты условія были у жовтогрудкы сповнены і зачала так історія ховательства птахів, окрем того і історія охраны природы, бо без хову в заятю бы жовтогрудка в своїй домашнїй країнї асі не пережыла.

Референції

едітовати
  1. 1,0 1,1 Podpěra,P. Zrnožraví pěvci celého světa, Olomouc, 2004, ISBN 80-86297-27-6

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Kanár divoký на чеській Вікіпедії.

 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.