Желізногорьск (Красноярьскый край)
Желізного́рьск (рус. Железногорск) — варош у Красноярьскому краю, Росія.
Желізногорьск | ||||
---|---|---|---|---|
Железногорск | ||||
Призвіско | Атомный город | |||
| ||||
Основны інформації | ||||
56°15'N, 93°32'E | ||||
Країна | Росія | |||
Админединка | Городской округ ЗАТО Железногорск (міський округ у Росії) | |||
Админцентр для | Городской округ ЗАТО Железногорск | |||
Засноване | 1950 | |||
Жытелїв | 86 200 (1979),[1] 97 500 (1992),[1] 94 100 (1996),[1] 94 700 (2001),[1] 93 875 (2002), 93 900 (2003),[1] 94 200 (2005),[1] 93 900 (2007),[1] 93 700 (2008),[1] 93 226 (2009), 84 795 (2010), 84 686 (2012), 84 943 (2013), 84 930 (2014), 84 860 (2015), 84 543 (2016), 84 144 (2017), 83 857 (2018), 82 591 (2020), 82 723 (2021) | |||
Розлога | 456 Квадратный кілометер | |||
Поштовы індексы | 662970 | |||
Телефонный код | 3919 | |||
Надморьска вышка | 150 метер | |||
Містьскый уряд | ||||
Вебова сторінка | https://www.admk26.ru/ | |||
|
Ґеоґрафія
едітоватиВарош є на берегах рік Байкал и Кантат, 64 км на север уд Красноярьска.
Історія
едітовати26 фебруара 1950 року И. В. Сталін пудписав декларацию за стройку горно-хіміческого комбіната № 815, из цілёв добывать оружейный плутоний, стройили го воєнні и заключены из ГУЛАГа.
Въедно из комбінатом стройили и варош из желізницёв. У 1954 році получив статус вароша для пошты хосновалася назва «Красноярьск-26».
Назва
едітоватиУ 1994 році в честь 40 роча як варош получив свӯй статус ёго переименовали у «Желізногорьск».
Знамі Родаци
едітовати• Сухов, Федор Володимирович (род. 1960) — російськый и советьскый актёр и режісер.
• Казарінова, Олена Анатоловна (1960—2013) — советьска и російська актріса и радіовістник. Єй дітинство прӯйшло у Желізногорьскови.
Удкликованя
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Желєзногорськ (Красноярський край) на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).