Ернест Резерфорд
Лорд Ернест Резерфорд (* 30. авґуста 1871, Нелсон, Новый Зеланд - † 19. октобра 1937, Кембрідж, Споєне кралёвство) быв новозеландьскый фізік. Бывать признаваный за закладателя ядровой фізікы.
Ернест Резерфорд | |
---|---|
Ernest Rutherford | |
Чинность | фізик-ядерник, хімік, фізік, професор, політік, викладач університету |
Сфера | фізіка, ядрова фізіка, хемія, радіоактивність |
Горожанство | Новый Зеланд |
Уроджѣня | 30 авґуста 1871 |
Упокоеня | 19 октобра 1937 |
Похованя | Вестмінстерське абатство 1384 |
Ошкола | Кембріджска універзіта,[1] Коледж Нелсон[1] |
Учительове | Джозеф Джон Томсон |
Учні | Нільс Бор, Чарлз Галтон Дарвін, Капиця Петро Леонідович, Марк Лоуренс Оліфант, Патрік Блекетт, Ганс Вільгельм Ґайґер, Фредерік Содді, Ернест Томас Синтон Волтон, Джеймс Чедвік, Джон Дуглас Кокрофт, Едвард Віктор Епплтон, Отто Ган |
Праца | Манчестерський університет Вікторії, Університет Макгілла, Кавендішська лабораторія, Манчестерський університет |
Участь | первый сольвеевский конгресс, третий сольвеевский конгресс |
Членство | Лондонске кральовске общество (11 юній 1903),[1] Академия наук СССР[1] |
Отець | James Rutherford |
Мати | Martha Thompson |
Діти | Eileen Mary Rutherford |
Награды | |
член Лондонского Кралевского Общества[1] | |
Язык творов | анґліцькый |
Ернест Резерфорд на Вікіскладѣ VIAF:66546175; GND:118750488; LCCN:n50024959; FAST:8238; BNF:123759185; NLKR/NLC:skuk0004924; OL:OL18125A;
|
Дослїджовав радіоактівный роспад хемічных елементів, запропоновав концепт півчасу роспаду і радіяції выниклой роспадом роздїлів на α, β і γ.
Лавреат Нобелової премії з хемии (1908).
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Ernest Rutherford. https://www.biography.com/people/ernest-rutherford-39099. [перевірено 29 юлій 2018].