Добровеличко́вка (рус. Добровеличковка) (укр. Добровеличківка) (до 1883 року — Ревуцьке)варощик у Новоукрайиньскӯм районови, Кіровоградьской области, Украйины.

селище міського типу України, населений пункт
Добровеличковка
Добровеличківка
48°21'N, 31°10'E
Держава Україна
АдминединкаДобровеличківська селищна громада
• Новоукраїнський район
Админцентр дляДобровеличківський район, Добровеличківська селищна громада, Добровеличківська волость, Добровеличківська селищна рада
НаселениеПомилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Часова зонаUTC+2, UTC+3
Почтовый индекс 27000, 27001, 27002, 27003, 27004

У окресови варощика є ґеоґрафіцькый центр Украйины.

Історія

едітовати

Варощик первый раз ся споминать у 1776 році кой майор Величковськый, одержав землю про основаня хутора, у вирьхах рікы Добра (ДАКО, ф. 448, діло. 1317 , арк. 15) На другый рӯк року вӯн продав хутор тай земли свому землякови из Черніговщины, поруччикови Ревуцькому.

Обывательство

едітовати

У селі на 2001 рӯк живе 6976 людий, из них подля языка:

Язык Число Процент
украйиньскый 6739 96.60%
руськый 211 3.03%
білоруськый 9 0.13%
румыньскый 6 0.09%
ґаґаузькый 2 0.03%
армяньскый 1 0.01%
болгарьскый 1 0.01%
инні/не указали 7 0.10%
Усёго 6976 100%

Удкликованя

едітовати
Хыбна цітація: На <ref> з іменом „Голодомор УІНП“ дефінованый внутрї <references> не суть в попереднїм текстї жадны одказы.
  • Є. М. Скляренко. Добровеличківка Архівовано 24 червня 2016. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 419. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Д. Д. Проскаченко. Добровеличківка Архівовано 25 червня 2016. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.