Джованні Пєрлуїджі да Палестріна

Джованні Пєрлуїджі да Палестріна (іт. Giovanni Pierluigi da Palestrina, в латинізовануй формі — лат. Ioannes Petrus Aloysius Praenestinus; стрічат ся ще имня «Джаннетто» — Giannetto; 17. децембра 1525. вадь 1526., Палестріна вадь Рим — 2. фебруара 1594., Рим) — італьянськый композитор, єдин из май великых поліфоністу епохы Ренесанса. Май значный представник Римської школы музикы.

Джованні Пєрлуїджі да Палестріна Джованні
Giovanni Pierluigi da Palestrina
Прозывка	Giannetto, Giovannetto
Чинность	композитор, капелник, музичний педагог, органиста, хормайстер, співак
капелник (1 марец 1561 (Julian))
Жанр	Музика епохи Відродження, релігійна музика, Меса, мотет, церковна музика
Горожанство	Папська держава
Уроджѣня	1525
Упокоеня	2 фебруара 1594
Похованя	собор Святого Петра 9921638 Категорія:Поховані в соборі Святого Петра
Учительове	Robin Mallapert, Firmin Lebel, Giacomo Coppola, Джованни Анимучча, Клод Гудимель, Robert de Févin
Учні	Томас Луїс де Вікторія, Джованні Марія Наніно, Джованни Франческо Анерио, Франческо Сориано, Francisco Leontaritis, Пачелли, Асприлио, Annibale Stabile, Руджеро Джованнелли, Arcangelo Crivelli, Ґреґоріо Аллеґрі, Alessandro Romano
Активность	1554—
Джованні Пєрлуїджі да Палестріна на Вікіскладѣ VIAF:92280854; GND:118818686; LCCN:n50051776; FAST:17547; BNF:13898203b; NLKR/NLC:jn20000604332; OL:OL4636959A; Оттів словник научный, Музичний словник Рімана, 1901–1904, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Словник музики та музикантів, 1900, Большая советская энциклопедия, 1926—1947, Велика енциклопедія Южакова, 1900—1905, Цифровая библиотека Европейской библиотеки по информации и культуре, Obalky knih.cz, Енциклопедія Нутталла, The American Cyclopædia (1879), Краткий биографический словарь зарубежных композиторов Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ

В 1544—51. годах быв орґоністом и капельмейстером в соборови вароша Палестріна. З 1551. пуд папськым заступництвом робив у Римови в базиліцї Санта-Марія-Маджоре, май тош и в Сикстинськуй капелї. Палестріна написав булше 100 мес, дись 180 мотету, гімны, магніфікаты, духовні и світські мадригалы.

В його музицї рувновага поліфонічных и гармонічных закономірностий, в нюй спокуйный, медитаційный характер. Драматизм, контрасты Палестріна в свойому умільстві избігає. Палестріна робив понятну поліфонічну музику, йому то получало ся из за одкрытя гармонічных способу вокальної поліфонії.

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Палестрина, Джованни Пьерлуиджи на російскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).