Деряба (Turdus viscivorus) середнї великый вид співака з родины дроздовых (Turdidae).

Деряба

Взгляд едітовати

З довжков тїла міджі 26-28 цм а вагов 95-140 ґ іде о найвекшого гнїздячого представителя дроздовых в Европі. Зверьха є бурый, спід тїла є світлый з великыма тмавыма фляками. Ногы мать жовткавы, дзёбак світло бурый. Як деряба летить, годен єй добрї розознати тыж за помочі выразно біло зафарбленым спіднїм частям крыл. Обі поглавя суть такых самых фарб.

Голос едітовати

В часї ваблїня ся озывать свиржым „сррррр“, при вылїтаню проникавым „тррр тррр“. Спів є куртый але голосный, флавтовый, мягко мелодічный; фонетічно го годен зарядити міджі спів дрозда і коса (T. merula).

Росшырїня едітовати

Росшыреный є в цїлій Европі з вынятком найсевернїшых областей, засягує тыж на теріторії северной Африкы і западной і середнёй Азії. Часточно є перелїтный, европскы популації на зиму міґрують до югозападной Европы а до середнёй Европы ся назад вертають уж кінцём фебруара а бігом марца. Жыє в одкрытых, высококменёвых лїсах різного тіпу, найросшыренїшый є але в шпильковых лїсах. Рїдкіше ся находить тыж у векшых парках, овоциновых садах а по страву лїтать і на господарьскы земли.

Еколоґія едітовати

Деряба не належыть міджі сполоченьскы виды, векшынов жыє або сам або в парах.

Страва едітовати

 
Дорослый птах на гнїздї
 
Turdus viscivorus

Є вшыткопожераючій, в ёго страві ся обявують передовшыткым дрібны безхырбетны, головно глисты, слимакы, хробакы і їх ларвы, особливо през зиму, жере ай бобулї.

Гнїздїня едітовати

Поглавной зрїлости досягує по першім роцї жывота. Час гнїздїня зачінать в апрілю і кінчіть аж в авґустї, вид гнїздить 2× за рік. В гнїздї уміщенім векшынов высоко на стромах в черерушцї конарїв близко кменя звыкне быти 4-6 флякастых жовтосивых яєць, на якых сидить коло 14 днїв лем самічка; самець ся запоює аж до кормлїня молодять. Тоты гнїздо опущають у віку 12-15 днїв.

Референції едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Drozd brávník на чеській Вікіпедії.