Гюйґенс, Христіан

Христіа́н Гю́йґенс ван Зёйліхем (нид. Christiaan Huygens; род. 14. апріля 1629, Гаага, Нидерланды — 8. юла 1695, там же) — нидерландьскый механік, фізик, математик, вынаходник и астроном. Первый иноземный член Лондонского кралёвського общества (1663), член Французькой академії наук из 1666 року и первый ї президент (1666-1681).

Гюйґенс, Христіан Кристиан • Гюйгенс
Christiaan Huygens
Чинность	астроном, математік, фізік, музикознавець, вынаходник, теоретик музики, фізик-теоретик, ентомолог, виробник інструментів
Сфера	математіка, механіка, фізіка, астрономія
Горожанство	Република споеных Нидерландох
Уроджѣня	14 апріля 1629
Упокоеня	8 юлія 1695
Похованя	церковь Святого Якова в Гааге 36747106
Ошкола	Лейденський університет, Університет Анже, Orange College of Breda
Учні	Дені Папен, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц
Influenced by	Ґалілео Ґалілей
Праца	Французька академія наук
Членство	Лондонске кральовске общество (22 юній 1663)
Отець	Константин Гюйгенс
Мати	Suzanna van Baerle
Брат, сестра	Lodewijck Huygens, Constantijn Huygens Jr., Philips Huygens, Susanna Huygens
Награды
член Лондонского Кралевского Общества
Magnum Opus
Horologium Oscillatorium, De Saturni Luna Observatio Nova, Systema Saturnium, Treatise on Light, De Circuli Magnitudine Inventa, Q124414243
Гюйґенс, Христіан на Вікіскладѣ VIAF:9894043; GND:118639749; LCCN:n79134100; FAST:45934; BNF:12192922r; NLKR/NLC:mzk2003202319; OL:OL1029210A; Большая советская энциклопедия [в 30 т.], 1969—1978, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Оттів словник научный, Canon of Dutch History, Музичний словник Рімана, 1901–1904, Загальна німецька біографія, Цифровая библиотека Европейской библиотеки по информации и культуре, Obalky knih.cz, Медвік, Енциклопедія Нутталла, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Армянская советская энциклопедия, том 6, Физики: Биографический справочник, Астрономы: Биогр. справ., Енциклопедичний словник Гранат Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ

Біоґрафія

Гюйґенс родився у Гаазі у 1629 році. Ёго втиць Константин, літератор и тайный совітник принцӯв Ораньскых. Константин Гюйґенс быв цімбором Декарта и ёго творба влияла не леш на Константина но и на ёго сына.

У 1657 році Гюйґенс получив патент на робку маятниковых го̄динок, у кӯнци свого живота их хотів создати Галілей, айбо му помішала проґресувуча сліпота.

У 1661 році Гюйґенс приїхав у Анґліцькоє кралёвство. У 1665 році поселився у Парижови, там же через рӯк была создата кралёвська академія наук. У 1681 році Гюйґенс не желавучи переходити у католіцизм позад удміны Нантского едікта переїхав обратно у Гаагу, у 1690-ых ёго здоровля начало ухудшатися и обострилися многі ёго хыбы их здоровлём. Послідньым трудом Гюйґенса став "Космотерос" де тот припускав живӯт на другых планетох, туй же мы и видиме проґресівность ёго думаня.

Гюйґенс умер у 1695 році у варошови Гаага, Зъединены Провінції Нидерланды.

Філозофія наукы

У молодости Гюйґенс увлікався системов світа Декарта (картезіанством), айбо потӯм ї удрицав.

У кӯнци живота Гюйґенс оцінив творбу Декарта так: «Я раз не нахожу у всю̄в ёго фізиці, метафізиці ци метереолоґії нич, што я бы м годен приняти за истинну.»

Памнять

В честь Гюйґенса назваты:

• Пік Гюйґенса на місяцёви коло кратера Гюйґенс А
• Кратер на Марсі
• Астероїд 2801 Гюйґенс
• Косміческый зонд доставшыйся Титана
• Лаборатория у Лейденьскӯм універзитеті, Нидерланды

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Гюйгенс, Христиан на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).