Гюйґенс, Христіан
Христіа́н Гю́йґенс ван Зёйліхем (нид. Christiaan Huygens; род. 14. апріля 1629, Гаага, Нидерланды — 8. юла 1695, там же) — нидерландьскый механік, фізик, математик, вынаходник и астроном. Первый иноземный член Лондонского кралёвського общества (1663), член Французькой академії наук из 1666 року и первый ї президент (1666-1681).
Гюйґенс, Христіан | |
---|---|
Christiaan Huygens | |
Чинность | астроном, математік, фізік, музикознавець, вынаходник, теоретик музики, фізик-теоретик, ентомолог, виробник інструментів |
Сфера | математіка, механіка, фізіка, астрономія |
Горожанство | Република споеных Нидерландох |
Уроджѣня | 14 апріля 1629 |
Упокоеня | 8 юлія 1695 |
Похованя | церковь Святого Якова в Гааге 36747106 |
Ошкола | Лейденський університет, Університет Анже, Orange College of Breda |
Учні | Дені Папен, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц |
Influenced by | Ґалілео Ґалілей |
Праца | Французька академія наук |
Членство | Лондонске кральовске общество (22 юній 1663) |
Отець | Константин Гюйгенс |
Мати | Suzanna van Baerle |
Брат, сестра | Lodewijck Huygens, Constantijn Huygens Jr., Philips Huygens, Susanna Huygens |
Награды | |
член Лондонского Кралевского Общества | |
Magnum Opus | |
Horologium Oscillatorium, De Saturni Luna Observatio Nova, Systema Saturnium, Treatise on Light, De Circuli Magnitudine Inventa, Q124414243 | |
Гюйґенс, Христіан на Вікіскладѣ VIAF:9894043; GND:118639749; LCCN:n79134100; FAST:45934; BNF:12192922r; NLKR/NLC:mzk2003202319; OL:OL1029210A;
|
Біоґрафія
едітоватиГюйґенс родився у Гаазі у 1629 році. Ёго втиць Константин, літератор и тайный совітник принцӯв Ораньскых. Константин Гюйґенс быв цімбором Декарта и ёго творба влияла не леш на Константина но и на ёго сына.
У 1657 році Гюйґенс получив патент на робку маятниковых го̄динок, у кӯнци свого живота их хотів создати Галілей, айбо му помішала проґресувуча сліпота.
У 1661 році Гюйґенс приїхав у Анґліцькоє кралёвство. У 1665 році поселився у Парижови, там же через рӯк была создата кралёвська академія наук. У 1681 році Гюйґенс не желавучи переходити у католіцизм позад удміны Нантского едікта переїхав обратно у Гаагу, у 1690-ых ёго здоровля начало ухудшатися и обострилися многі ёго хыбы их здоровлём. Послідньым трудом Гюйґенса став "Космотерос" де тот припускав живӯт на другых планетох, туй же мы и видиме проґресівность ёго думаня.
Гюйґенс умер у 1695 році у варошови Гаага, Зъединены Провінції Нидерланды.
Філозофія наукы
едітоватиУ молодости Гюйґенс увлікався системов світа Декарта (картезіанством), айбо потӯм ї удрицав.
У кӯнци живота Гюйґенс оцінив творбу Декарта так: «Я раз не нахожу у всю̄в ёго фізиці, метафізиці ци метереолоґії нич, што я бы м годен приняти за истинну.»
Памнять
едітоватиВ честь Гюйґенса назваты:
- Пік Гюйґенса на місяцёви коло кратера Гюйґенс А
- Кратер на Марсі
- Астероїд 2801 Гюйґенс
- Косміческый зонд доставшыйся Титана
- Лаборатория у Лейденьскӯм універзитеті, Нидерланды
Удкликованя
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Гюйгенс, Христиан на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).