Гривня
Гри́вня (символ — ₴, код — UAH) — офіціална валюта Украйины, введена у 1996 році, яка поділять ся на 100 копійок. Латынічный код валюты — UAH, цифровый код — 980, куртоє позначеня — «грн». Емісійный институт гривні — Національний банк України (НБУ).
Ныні є монеты номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень и банкноты номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 гривень. Из 1 юла 2018 року НБУ застопорив выпуск монет номіналами 1, 2, 5 и 25 копійок[1]. Иы 1 окто̄вбра 2019 року монеты у 1, 2 тай 5 копійок перестали быти законным платежом у Украйині[2], из 1 окто̄вбра 2020 року монеты у 25 копійок иппен зтратили статус платежа[3]. За 2018—2020 рокы были введені у обіг монеты номіналами 1, 2, 5 и 10 гривень, які помалы замінять банкноты такых же номіналӯв. 25 откто̄вбра 2019 року у обіг была введена банкнота номіналом 1000 гривень. По кӯнцю ушорованя номіналного шора монет и банкнот гривні у обігови пребшватимуть монеты номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень тай банкноты номіналом 20, 50, 100, 200, 500 и 1000 гривень[4].
Етимолоґія
едітоватиУ різні історичні періоди слово «гривня» означало мідну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція і за радянських часів). Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.
Етимолоґы уводять происхождіня назвы «гривня» уд старословяньского «гривна» — «намисто, браслет». У побуті Київської Русі існувала прикраса «шийна гривна» — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві амулети (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов'янського кореня «грива» — «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня» — «шийна прикраса» — доповнилося значеннями «грошова одиниця» та «міра ваги» внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів[5].
Банкноты
едітоватиВ грошовому обігови Украйины находять ся банкноты номіналом у 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 и 1000 гривень. Из 1992 року бшло изготовлено чотыри поколіня украйиньскых банкнот. Банкноты первого поколіня друковали ся у Канаді и Великӯв Британії. Дале єдинственным уробником банкнот став Банкнотно-монетный двӯр НБУ, а поставщиком папіре для них Фабрика банкнотного папіре НБУ у Малинови Жытомирьской области[6].
Из 1 авґуста 2024 року зачав ся процес поступового вилучення з обігу та заміна банкнот номіналами 500 гривень, а 1 листопада того року НБУ оголосив про поступову заміну банкнот номіналом 50 та 200 гривень старого зразка (випусків 2003—2007 років). Цей процес є завершальним етапом осучаснення банкнотного ряду національної валюти[7].
Банкноты тритёго покоління (2003—2006 років)[8][9] | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Подобенка | Номінал (гривень) |
Розміры (мм) |
Основный цвіт |
Опис | Дата | ||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Перший друк |
Введення | Початок вилучення | |||
1 | 118 × 63 | Сіро-зелений | Володимир Великий | Місто Володимира (Київ) | 2004 | 1 грудня 2004 | 1 жовтня 2020 | ||
Жовто-синій | 2006 | 22 травня 2006 | |||||||
2 | Жовто-коричневий | Ярослав Мудрий | Софійський собор (Київ) | 2004 | 28 вересня 2004 | ||||
5 | Синій | Богдан Хмельницький | Іллінська церква (с. Суботів) | 14 червня 2004 | 1 січня 2023 | ||||
10 | 124 × 66 | Червоний | Іван Мазепа | Панорама Києво-Печерської Лаври | 1 листопада 2004 | ||||
2006 | 4 серпня 2006 | ||||||||
20 | 130 × 69 | Зелений | Іван Франко | Львівський оперний театр | 2003 | 1 грудня 2003 | |||
50 | 136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Центральної Ради (Київ) | 2004 | 29 березня 2004 | 1 листопада 2024 | ||
100 | 142 × 75 | Жовто-зелений | Тарас Шевченко | Дніпро та сліпий бандурист із хлопчиком-поводирем | 2005 | 20 лютого 2006 | 1 січня 2023 | ||
200 | 148 × 75 | Рожевий | Леся Українка | Замок Любарта (Луцьк) та лелека що летить | 2007 | 28 травня 2007 | 1 листопада 2024 | ||
500 | 154 × 75 | Персиковий | Григорій Сковорода | Києво-Могилянська академія | 2006 | 15 вересня 2006 | 1 серпня 2024 |
Банкноты четвертого поколіня (выпуск 2014—2019 рокӯв)[10] | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Подобенка | Номінал (гривень) |
Розміры (мм) |
Основный цвіт |
Опис | Дата | |||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Первый друк | Введення | |||
20 | 130 × 69 | Зелений | Иван Франко
Горныц пейзаж; факсиміле урывка вірша «Земле, моя всеплодющая мати» |
Львӯвськый оперный театр | 2018 | 25 септембра 2018 | ||
50 | 136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевськый | Будинок Центральної Ради (Київ) | 2019 | 20 децембра 2019 | ||
100 | 142 × 75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко
Види на Дніпро; уривок із твору |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка | 2014 | 9 березня 2015 | ||
200 | 148 × 75 | Рожевий | Леся Українка | Замок Любарта (Луцьк) та лелеки що летять | 2019 | 25 лютого 2020 | ||
500 | 154 × 75 | Бежевий | Григорій Сковорода
Малюнок фонтану «Нерівна всім рівність» |
Києво-Могилянська академія | 2015 | 11 квітня 2016 | ||
1000 | 160 × 75 | Блакитний | Володимир Вернадський | Будівля Президії Національної академії наук України | 2019 | 25 жовтня 2019 |
Удкликованя
едітовати- ↑ З 01 липня 2018 року застосовуватиметься заокруглення загальних сум розрахунків готівкою (по uk). https://bank.gov.ua/ua/news/all/z-01-lipnya-2018-roku-zastosovuvatimetsya-zaokruglennya-zagalnih-sum-rozrahunkiv-gotivkoyu. [перевірено 2022-07-15].
- ↑ З 1 жовтня 2019 року українці не зможуть використовувати монети 1, 2 та 5 копійок для здійснення готівкових розрахунків (по uk). https://bank.gov.ua/ua/news/all/z-01-jovtnya-2019-roku-ukrayintsi-ne-zmojut-vikoristovuvati-moneti-1-2-ta-5-kopiyok-dlya-zdiysnennya-gotivkovih-rozrahunkiv. [перевірено 2022-07-15].
- ↑ З 01 жовтня 2020 року Національний банк вилучає з обігу монети 25 копійок та банкноти гривні старих зразків до 2003 року (по uk). https://bank.gov.ua/ua/news/all/z-01-jovtnya-2020-roku-natsionalniy-bank-viluchaye-z-obigu-moneti-25-kopiyok-ta--banknoti-grivni-starih-zrazkiv-do-2003-roku. [перевірено 2022-07-15].
- ↑ Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні. Архівна копія з оріґінала зроблена 2019-06-26. https://web.archive.org/web/20190626061532/https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article%3Fart_id%3D97673989%26cat_id%3D55838. [перевірено 2019-06-26].
- ↑ История гривны | Теория. 2009-04-06. Архівна копія з оріґінала зроблена 2009-04-06. https://web.archive.org/web/20090406225055/http://forexrt.ru/Teoriya/Istoriya-grivny.html. [перевірено 2021-09-12].
- ↑ Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї. Архівна копія з оріґінала зроблена 22 лютого 2014. https://web.archive.org/web/20140222204244/http://allukraine.co.ua/archives/3706. [перевірено 9 лютого 2014].
- ↑ Поступова заміна банкнот 50 та 200 гривень старого зразка завершить процес осучаснення банкнотно-монетного ряду гривні. 2024-10-17. https://bank.gov.ua/ua/news/all/postupova-zamina-banknot-50-ta-200-griven-starogo-zrazka-zavershit-protses-osuchasnennya-banknotno-monetnogo-ryadu-grivni.
- ↑ Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С. Г. Арбузова». Архівна копія з оріґінала зроблена 14.12.2021. https://web.archive.org/web/20211214220747/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v_055500-11. [перевірено 29.10.2011].
- ↑ Постанова Правління НБУ № 92 від 15 березня 2013 року «Про випуск банкнот у 2013 році з підписом Голови Національного банку України Соркіна І. В.». Архівна копія з оріґінала зроблена 9 січня 2014. https://web.archive.org/web/20140109192012/http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document;jsessionid=43718A2F7645F95A85A1F92D7AD178A7?id=802986. [перевірено 2 червня 2013].
- ↑ Національний банк України презентував оновлену банкноту номіналом 100 гривень // Сайт НБУ, 29.12.2014. Архівна копія з оріґінала зроблена 29.12.2014. https://web.archive.org/web/20141229235653/http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=13236337&cat_id=55838. [перевірено 29.12.2014].
- Дмитрієнко М. Ф. Гривня // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 196. — ISBN 966-00-0405-2.
- Гривня // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю. н., проф. Л.<span typeof="mw:Entity" id="mwCog"> </span>К.<span typeof="mw:Entity" id="mwCok"> </span>Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011. — 558 с.
- Дизайн і захист грошових знаків України / А. Г. Загородній [та ін]; Національний банк України, Львівський банківський ін-т. — Л.: Вид-во ЛБІ НБУ, 2000. — 112 с.: іл. — ISBN 966-7330-30-3
- З історії грошей України: навч. посіб. / Сторінка Шаблона:Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.Н. В. ДорофєєваВ. Дорофєєва, Сторінка Шаблона:Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.З. М. КомаринськаМ. Комаринська ; Нац. банк України. — К. ; Л., 2000. — 165 c.
- Гривня // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Сторінка Шаблона:Шаблон:Comment/styles.css не має контенту.Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — А — Л. — С. 162. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
- Швайка М.А.. {{{тітул}}} — Шаблона:К..
- Національний банк України
- Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-х [Архівовано 24 березня 2015 у Wayback Machine.] Історична правда