Венеція
Вене́ція (вен. Venesia, тал. Venezia, сло. Benetke) (нім. Venedig) — варош на островови Венеція, центр реґіона Венето, Італія. Венеція є варош без машинӯв, помісто них у варошови и окресови транспортом є ґондолы.
Венеція | ||||
---|---|---|---|---|
Venezia, Venesia | ||||
, | ||||
На честь | Венеты | |||
Призвіско | Bride of the Sea | |||
| ||||
Основны інформації | ||||
45°26'23"N, 12°19'55"E | ||||
Країна | Італія | |||
Админединка | Венеція (Метрополійні міста Італії, провінція Італії) | |||
Часть од | Венеция и ее лагуна, Венеція, Тривенето | |||
Админцентр для | Венето, Венеція | |||
Засноване | 25 марца 421 | |||
Жытелїв | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |||
Розлога | 415,9 Квадратный кілометер[1] | |||
Поштовы індексы | 30121–30176 | |||
Телефонный код | 041 | |||
Часова зона | UTC+1, UTC+2 | |||
Надморьска вышка | 2 метер | |||
Водный обєкт | Венеційська лагуна, Ядранске море | |||
Подїл | Венеция-Мурано-Бурано, Municipality Lido-PellestrinaLido-Pellestrina, Municipalità di Chirignago-Zelarino, Municipalità di Favaro Veneto, Municipalità di Marghera, Municipalità di Mestre-Carpenedo | |||
Назва жытелїв | Vénitienne, Vénitien, Венецијанка, Венецијанац, Венецијанке, Венецијанци, wenecjanin, wenecjanka, venesian, venesiana, venetiansk, wenecjanie, wenecjanki, Venetian, veneciano, veneziani | |||
Братьскы міста | Ісфаган, Баку, Істанбул, Лисабон, Ніцца, Сараєво, Сучжоу, Таллінн, Нюрнберг, Салоніки, Санкт-Петербурґ, Тель-Авів-Яфо, Любек, Авейру, Трієст, Пиран, Дубровник, Ереван, Ріміні, Тірана, Басра, Форт-Лодердейл, Аксарай, Ларнака, Contrada della Chiocciola, Янчжоу | |||
Покровитель | Євангеліст Марко | |||
Події | Екскомуникация | |||
Містьскый уряд | ||||
Вебова сторінка | http://www.comune.venezia.it/ | |||
Пріматор | мэр Венеции | |||
VIAF:8456155769103127880005;GND:4062501-1;OSM:44741; |
Історія
едітоватиВарош основано у 421 році. У 1797-1805 и 1815-1866 роках у составови Ракусько-Мадярщины. Сотні рокӯв туй екзістовала Венеціаньска Републіка котра ґаздовала уд Італії до Крыма и Кубани, торговала из Крымськым ханством и другыми державами. У 1797 році пудчинена Ґасбурґам.
Обывательство
едітоватиУ варошови на 2021 рӯк живе 251, 944 людий, маймного людий туй жило у 1971 році: 363,062, векшына из них Венеты и Таліяни.
Из майблизкыми варошами — Падуя и Тревізо, Венеція утворює район PaTreVe из обывательством 2,6 млн людий. Окрем Таліяньского языка, шыреный венеційськый діалект, венетського языка.
Знамі Родаци
едітовати- дож Енріко Дандоло (1115/1120–1205) — дож, політик, полководець
- Марко Поло (1254—1324) — купець, шпигун, дослідник, мандрівник
- Бартоломео Коллеоні (1395/1400-1475) — кондотьєр
- Якопо Белліні (1400—1470/71) — художник
- Арістотель Фіораванті (1415?–1486?) — цивільний і військовий інженер, артилерист, архітектор
- Альвізе Віваріні (1446?–1502) — художник
- Марко Базаїті (1470—1530) — художник
- Джованні Джироламо Савольдо (1480—1548) — художник
- Андреа Палладіо (1508—1580) — архітектор
- Вінченцо Скамоцці (1548—1616) — архітектор
- Андреа дель Верроккйо (1435—1488) — художник, скульптор
- Лоренцо ді Креді (1459—1537) — художник
- Вітторе Карпаччо (1455/1465–бл.1526) — художник
- Тулліо Ломбардо (1455—1532) — скульптор
- Джованні Белліні (1430?—1516) — художник
- Джорджоне (1477?–1510) — художник
- Тіціан (1480/1485–1576) — художник
- Якопо Робусті, знаний як Тінторетто (1518—1594) — художник
- Себастьяно дель Пьомбо(1485?—1547) — художник
- Паоло Веронезе (1528—1588) — художник
- Ніколо Реньєрі (1591—1667) — художник
- Доменіко Фетті (1589—1623) — художник
- Томазо Джованні Альбіноні (1671—1751) — композитор
- Бальдассаре Ґалуппі (1706—1785) — композитор
- Бернардо Белотто (1720—1780) — художник
- Розальба Карр'єра (1675—1757) — жінка-художниця
- Антоніо Вівальді (1678—1741) — композитор, скрипаль-віртуоз, священик
- Карло Ґоцці (1720—1806) — італійський драматург
- Джакомо Казанова (1725—1798) — авантюрист, письменник
- Джованні Вольпато (1735—1803) — гравер, бізнесмен, володар порцелянової мануфактури у Римі
- Карло Ґольдоні (1707—1793) — драматург
- Джованні Баттіста Тьєполо (1696—1770) — художник
- Андреа Аппіані, (1754—1817) — художник, організатор музею
- Врубель Михайло Олександрович (1856—1910) — художник
- Муратов Павло Павлович (1881—1950) — російський письменник
- Ігор Стравінський (1882—1971) — композитор та диригент
- Дягілєв Сергій Павлович (1872—1929) — імпресаріо
- Бродський Йосип Олександрович (1940—1996) — поет
- Петро Серантоні ( італійський футболіст, полузащитник, скоро — футбольный тренер
- Джуліо Камілло Дельмініо (1480—1544) — філозоф[2].
Удкликованя
едітовати- ↑ Superficie di Comuni Province e Regioni italiane al 9 ottobre 2011. https://www.istat.it/it/archivio/156224. [перевірено 16 марец 2019].
- ↑ Мальцев О.В. (19.07.2018). Занурення в пам'ять. Архівна копія з оріґінала зроблена 4 грудня 2018. https://web.archive.org/web/20181204195142/https://oleg-maltsev.com/ru/applied-history/memory/pogruzhenie-v-pamjat/. [перевірено 2018-12-04].